5 Одна з найулюбленіших книг ще зі шкільної лави

Тільки тут, тільки в нетрях, у цих жорстоких умовах є та справжня людська солідарність, що робить героїчні речі, як звичайні, як свій обов'язок, і ніхто ніколи не здумає назвати їх героїчними...

Якось вибралась я в книгарню, довго блукала поміж величезного розмаїття паперового скарбу (втім як завжди зі мною буває) і натрапила на "Тигроловів" І. Багряного. Згадалось, як ще у класі дев'ятому, здається, зачитувалася цим твором. То було влітку, але "руки дійшли" до неї тільки зараз. Читалося як вперше: така соковита мова у Багряного, виникає враження, що ти сам побував на сизих пагорбах Сіхоте Аліню, полював колонка (звірятко таке, як вивірка) у зелених лісах тайги, частувався наїдками у мисливському будиночку Сірків на Зеленоклинні та шугав у засніженому лісі, насідаючи на тигрів. І так поміж цієї захопливої пригоди, головним лейтмотивом тягнеться страшна доля так званих "ворогів народу" - тоталітарна машина у той час створила країну каторжан... Але не зважаючи на всі зусилля скорити волю головного героя, за іронією долі предка першого каторжанина Сибіру козацького гетьмана Дем'яна Многогрішного, мене вражає його надзвичайна сила волі, жага до життя та сміливість. Як казав дід Сірко:

"В сміливих щастя завжди є!"

P. S. Моя перша рецензія, проте далеко не остання))