Больше рецензий

21 апреля 2017 г. 16:50

186

3 Невимовне

Твори Лавкрафта напрочуд вдало описують емоції та відчуття героїв, тоді як самі події залишаються без належного пояснення. В наш час за такі виверти автора б затаврували за lazy writing. Головні герої повсякчас втрачають свідомість та здоровий глузд від пережитих, з волі автора, жахіть.
Вам не треба, за будь-яку ціну, починати знайомство з цим автором, якщо ви не виносите расизму як такого.
Так, Лавкрафт расист. Ви впевнетесь в цьому, бо в кожному другому оповіданні він недвузначно буде висловлюватись з цього приводу. Косоокі (азіати), негри, мавпоподібні, дегенерати - не повний перелік вживаних автором епітетів.
Тому, якщо ви людина чутлива до подібних речей, краще проходьте повз.
Для всіх інших вікривається світ чоловічих пригод. Чому автор не полюбляє жінок? Залишу це на розсуд читацької публіки.
На нас чекають карколомні подорожі у світі сну, у пустелі, під водою, в шахтах та підземеллях; в Шотландії та Нью-Йорку; в далекому минулому і сьогоденні(автора), увесь цей калейдоскоп пригод та, незгадуваного при світлі сонця, жаху вмістився під мінімалістичною обкладинкою однієї книги.
Якщо ви достатньо сміливі чи безрозсудні аби поринути в світи давно забутих богів, не зволікайте зі своїм знайомством з творами Лавкрафта.

Дякую грі Борцы с долгостроем за мотивацію.

Комментарии


Стосовно расизму повністю згоден, але і розумію, що Лавкрафт лише продукт тогочасного суспільства, в якому було нормальним таке ставлення, зокрема, до негрів та інших меншин, яке притаманне і сучасному світу.
І так, він боявся жінок.))