5

Вкрай болюча і чіпка книга. Якоїсь хвилини розумієш, що сам почав думати верлібрами, колупатися у своїй голові, щоб зрозуміти, в яких відносинах з головним співрозмовником авторки ти сам. Книга, де перед нами вивернулися, як светр, навиворіт, щоб показати все те, що не показують людям. Авторка оголилася значно більше, ніж якби вона зняла одяг, бо то - знята шкіра. А під шкірою - м’язи. І ми своїми очима торкаємося до них, спричиняючи божевільний біль.

Найгіркіші, найтонші вірші, як мені здалося, це ті, що про маму, точніше про те, що мами вже немає поруч. Ця тема іноді превалює у творі, іноді проходить на другому плані, ніби голуб, що черкає крилом плече. Та в будь-якому разі - пекуче і солоно.

Пронизливо, відверто, гірко і солодко. Вкрай щиро.
Начитано самою авторкою (аудіокнига), і від того ще сильніше зачіпає. Ніяких акторських інтонацій, ніякого добре поставленого голосу. Тільки спокійний, майже відсторонений, майже сомнамбулічний текст.

Сподобалося...