Больше рецензий

16 мая 2015 г. 15:29

435

2

Перша частина книги, в якій Володимир Сосюра описує своє дитинство – глибоко вразила мене. По-дитячому наївний погляд на речі, на постійні переїзди його сім’ї та нелегке життя людей на Донбасі того часу – відкриває дуже яскраву картину дитинства поета. Перша закоханість, перші юнацькі сподівання і надії, показані невимушено і щиро. Але інша частина біографії розчарувала і я читав майже через силу.
Дуже складне викладання подій часів громадянської війни та незрозуміле ставлення поета до тієї чи іншої сторони.
А коли через кожний абзац почалися загравання автора перед комуністичною партією, дуже відбили в мене бажання читати далі. Я не дитина того часу і мені важко зрозуміти страждання Сосюри, через виключення з партії…Хоча від цього його вірші не стають гіршими.