4.5 «Борці пішли від нас, але боротьба лишилася»

Чомусь з чеських письменників мені відомі здебільшого Карел Чапек та Ярослав Гашек і аж ніяк не Алойс Їрасек. А хіба у вас інакша картина, якщо чесно? Між тим це потужний автор, визнаний класик, поет і драматург, але головним чином романіст - автор усебічної історії гуситського руху в романах. Це звичайно романтико-пригодницькі речі, але без надміру душевних самокопань, що якраз властиві літературі романтизма, натомість з легким і ясним викладом, динамічним, захопливим сюжетом і з величезною любов'ю до своєї історії - що має ненав'язливо сприяти формуванню стійкої національної самосвідомості.

Те саме можна сказати і про роман “Скалаки”, чи не найперший в авторському доробку. Дія його відбувається на північному сході Моравії в околицях Находського замку в 70-ті роки XVIII сторіччя, отже в постгуситську добу, пам'ять про яку досі жива, принаймні в родині тих самих заголовних Скалаків, з якими ми знайомимося буквально на початку. Старий Їржі, його син Мікулаш, дочка Марія і онук Їржик, чи є обійстя розташовано на високій горі, зазнали справжньої панської “подяки”, після чого мусили тікати світ за очі, лишивши все своє не надто велике майно.

Подальша розповідь більше присвячена Балтазару Уждяну, колишньому драгуну і “salva guardia”, або “салакварда” по-місцевому, якому дісталася сумнівна честь обживати покинуте скалакове обійстя разом зі своїм бойовим товаришем Ванєком. Отже і він фактично стає Скалаком, і маленька Лідушка, дівчинка, який він дає притулок разом з її бабцею. Зі Скалаками ми ще зустрінемося вже через кілька років, коли й Лідушка стає дівчиною, і Їржик - вправним парубком. Отже ми не помилимося, коли припустимо, що Лідушці надалі припадає долучитися до Скалаків і номінально.

Але романтична складова при всій її привабливості не є головною темою роману. Нею є одне з найбільших в історії Чехії народних антиімперських повстань - повстання 1775 року, в якому і Їржик і Балтазар беруть найдієвішу участь. В романі багато реальних історичних персонажів: князь Пікколоміні, Рихетський, Достал, зрадник Ржегак. Але головним героєм все ж таки постає многостраждальний волелюбний чеський народ, що над усе прагне справедливості і не чекатиме її як манни з неба - таким образом Скалаки є його уособленням, символом. Як зберігався дух гуситів у сім'ї старого Їржі, так не зникне, лишившись непохитною як скеля (від якої й пішло прізвище Скалаків), національна свідомість і прагнення віками вистражданої волі, знайшовши своє продовження в дітях Їржика і Лідушки.

«Я намагався оживити нашу минувшину, наблизити її до нашого розуміння. Я не чинив як мрійник, котрий, звернувшись до минулого, не дбає про тяжку боротьбу свого народу в теперішньому. І саме через те, що я всією душею переживав цю боротьбу, я відчував, що необхідно звернутися до нашої історії, бо хто не знає вчорашнього дня, той не зрозуміє сьогоднішнього. В ланцюгу життя ланки сучасності зчеплені з ланками минулого. І не все, що було колись, є мертвою минувшиною. Борці пішли від нас, але боротьба лишилася».