4

Колись у моді були романтики, потім - мачо, потім - метросексуали. А Лазуткін вирішив це все у собі поєднати і для повного щастя писати вірші, що в результаті дало нам яскравого молодого поета. Настільки яскравого, що на його виступах ти розумієш: дівчата не чують, ЩО він читає, вони слухають ЯК він читає.

Погоджуюсь, що Лазуткіна все таки приємніше слухати, ніж просто читати. Його поезія тоді набуває особливого сенсу і настрою. Він пише про поганих і не дуже дівчат, про кохання і спільні ранки, про пустку за вікном і трохи про політику. Інколи надміру грубий і брутальний, однак завжди досить прямолінійний.

Однак я надаю перевагу читати його вряди-годи на Фейсбуці, ніж збирати колекцію книг. Особливо зараз, коли він пише на дуже актуальні і гострі теми.