Больше рецензий
Эксперт
Эксперт ЛЛ
10 сентября 2013 г. 13:02
532
5
Рецензия«Повія» - класика української літератури. Це роман протистояння: багаті проти бідних; міста проти села; вільні проти кріпаків; жінок проти чоловіків.
Автор чоловік в цій книзі, на мій погляд, повністю став на бік жінок. Він дуже яскраво та повно зобразив всю складність їх життя, зумів зазирнути в найвіддаленіші закутки жіночої душі.
Пріська – матір Христі. Ця жінка не хотіла жити. Доля зламала її. Окрім злиднів та болю вона нічого не бачила. Одарка – добра душею сільська молодиця. Допомагаючи сусідці вона розуміла, яким непевним є її становище. Кожну мить вона могла опинитися на місці Пріськи. Олена Загнібидиха – перша хазяйка Христі – добра жіночка, якій бог не дав дітей, але нагородив звірем-чоловіком.
Молоді дівчата (Христя, Марина, Мар’я) вже не хочуть жити так, як жили їх матері. Вони прагнуть до нового, хочуть бути вільними в усьому. Вони зважуються порушити старі звичаї. Але не можуть встояти перед складними випробуваннями долі.
Найстрашніше те, що майже всі негаразди, весь біль переживали ці жінки через чоловіків. Чоловіки змушували жінок лише страждати, руйнуючих їх долі, забираючи у них життя.
Книга наповнена смутком та жалем. Але не безнадією. Незважаючи на весь трагізм, що віє зі сторінок, все ж таки іноді з’являються хвилини радості та надіє, що цього щастя буде з кожним новим поколінням все більше і більше.
Р.S.: В моїй книзі є фото з фільму, в якому грала Л.Гурченко. Дуже хочеться найти та переглянути його.
Прочитана в рамках игры "Борьба с долгостроем".
Комментарии
Жалко я не понимаю)
Есть русский перевод - "Гулящая".
Это классика украинской литературы. Это роман противостояние: богатые против бедных; города против села; свободные против крепостных женщин против мужчин.
Автор мужчина в этой книге, на мой взгляд, полностью стал на сторону женщин. Он очень ярко и полно изобразил всю сложность их жизни, сумел заглянуть в самые отдаленные уголки женской души.
Приська - мать Христе. Эта женщина не хотела жить. Судьба сломила ее. Кроме нищеты и боли она ничего не видела. Одарка - добрая душой сельская женщина. Помогая соседке, она понимала, каким неопределенным является ее положение. Каждое мгновение она могла оказаться на месте Приськи. Елена Загнибидыха - первая хозяйка Христи - добрая женщина, которой бог не дал детей, но наградил зверем-человеком.
Молодые девушки (Христя, Марина, Марья) уже не хотят жить так, как жили их матери. Они стремятся к новому, хотят быть свободными во всем. Они решаются нарушить старые обычаи. Но не могут устоять перед сложными испытаниями судьбы.
Самое страшное то, что почти все проблемы, всю боль переживали эти женщины через мужчин. Мужчины заставляли женщин только страдать, разрушающих их судьбы, забирая у них жизнь.
Книга наполнена грустью и сожалением. Но не безнадежностью. Несмотря на весь трагизм, что веет со страниц, все же иногда появляются минуты радости и надежда, что этого счастья будет с каждым новым поколением все больше и больше.
P.S.: В моей книге есть фото из фильма, в котором играла Л.Гурченко. Очень хочется найти и просмотреть его.
Спасибо большое))
Дуже приємно те, що пишеш рідною мовою. Мало хто це зараз робить
Гарна та змістовна рецензія.
LANA_K, а Ви вже знайшли фільм, у якому грала Гурченко? Які Ваші враження від перегляду? Чи схожі фільм та книга за змістом?