3

ФЛЕШМОБ - 2013

Помираючий лебідь

Сегодня людям хочется всё объяснить. Но если можно объяснить картину, значит это уже не искусство.
Пьер Огюст Ренуар

Перегорнувши першу сторінку книги, читач опиняється замкненим в світі живопису, оточений художниками з усіх боків. Головний герой - художник, помішаний на творчості художниці з XIX століття, коханець цієї художниці з XIX століття, а за сумісництвом дядько її чоловіка, теж художник. Дружина помішаного головного героя - художниця і його коханка, теж художниця. І, яка несподіванка, психіатр, якому випала роль вилікувати помішаного на картинах художниці з 19 століття, художника, ким ви думаєте, так, зовсім, випадково, виявився? Правильно - художником. І в цьому місці мені стало ясно, що це ніякий не детектив, тим більше, з домішками психіатрії. Це мелодраматична Санта-Барбара. :)

Анотація цієї книги, дійсно, дуже схоже на опис пригодницьких книг серії "Книга- загадка", де протягом читання сюжет загострюється, обстановка накаляється, книга тримає і не відпускає читача, а вкінці - щелепа падає до підлоги, бо ніхто не сподівався такої розв'язки. Але, насправді, це книга - обманка, де замість цікавого сюжету - урок образотворчого мистецтва, замість психіатра - художник, в крайньому випадку детектив.

Дія відбувається в двох різних часах - наприкінці XIX століття французька художника пише картини, звідки і тягнеться головна, навіть не інтрига, а інтрижечка. Тим часом в наші дні американський психіатр роз'їжджає по різних країнах (за власні кошти, звісно), щоб зрозуміти, чому його пацієнт кидається на картини в художній галереї.

Тим, хто любить "сюжетні" твори, "Викрадення лебедя" навряд чи сподобається: ні, щось схоже на детективну інтригу таки є (лікар- психіатр намагається зрозуміти поведінку і мотиви дій свого пацієнта), але виглядає це якось вимученно і штучно (сильно сумніваюся, щоб психіатри саме так лікували фобії своїх пацієнтів). Читаючи розслідування від лиця психіатра, сподівалась побачити аналіз, висновки, коментарі щодо поведінки і розповідей людей з точки зору психіатрії, в крайньому разі - дедукції, а не художника-самоучки. Та й, судячи з усього, в самого лікаря куча психологічних проблем, зокрема зі своєю самооцінкою.

Загалом, роман для естетів, цінителів стилю, а не сюжету. Розгортається сюжет черепашачим кроком. Багато слів, пов'язаних з 19 століттям і живописом.

Прочитано в рамках флешмобу. Дякую Tamila777 , що привідкрила двері в світ живопису.