4

Давно придивлявся до цього роману, але все ніяк руки не доходили. І ось одна з цілей виконана. Книга прочитувалась досить довго, хоча мова якою написана книга не важко я добре сприймається. Ось як би цю книжку я прочитав у підлітковому віцівона напевно сподобалась мені набагато більше. Тоді я захоплювався пригодницькими романами, особливо чоловіки схожі на Тарзанів і де обов'язково є лінія кохання. Але нажаль тоді ця книга промайнула скрізь мене, хоча мабуть якось повинна була відмітитись на уроках української літератури.

Книга дещо автобіографічна, тому важко відійти від постаті автора і не ототожнювати його з головним персонажем – Григорієм Многогрішним. Герой вийшов фактурний, справжній лицар та козак, на заході його би охрестили суперменом. Так в свої 25 років, мав безліч талантів, головною з яких був залізний характер. Такий що йогоокремо стерегли вартові при перевозі в поїзді на місце каторги. Але він такивтік. От саме ця суперменська лінія, героїчна постать і дещо змазує загальне враження від роману, хочеться більшої гри характерів, більшої натуралістичності. Хочеться щоб у головного героя було більше демонів на душі, а не тільки залізна воля та сильні руки, та ще спогади про катів. Ще виникає питання – «щож він встиг до 25 років такого скоїти, щоб його так переслідували»?

Перша частина книги це суцільне філософське розглядання ролі особистості, українців та інше. Описання красот сибірської природи, та людей які мандрують в поїздів здовж безкраїх просторів Сибіру. Ти налаштовуєшся на певне філософствування ідалі, чекаєш що в цьому ритмі і піде історія – 60% філософських думок, 20%опису навколишньої ситуації, 20% розповіді про головного героя. Але ні, після втечі Григорія фокус уваги переходить на нього і історія переходить в пригодницький жанр, начебто за письмовим столом якогось Гессе змінив Джек Лондон. Пригодницька лінія продовжується до кінця. Герой потрапляє в сім'ю емігрантів з України – Сірків. Вони займаються полюванням та промислом, інколиполюють на тигрів. Звідки і пішла назва роману.

Сірки такі ж самі супермени як і Григорій, тому він добре вписується в їх компанію істає серед них наче рідний. Ще закохується в доньку старого Сірка – Наталку, яка є своєрідною бой-бабою, такою як в приказці.

Автор добре описує побут та звичаї переселенців в Сибіру. Види охотницького промислу видно йому добре знайомі, такі як пантування, чи ловля риби, чи навіть полювання на тигра. Все це він детально описує, починаючи від реманенту який беруть з собою на полювання і закінчуючи стратегією лову.

Книга сама по собі добра і читати її слід, але краще за все вона сприймається в підлітковому віці.