5 Книга - міцний бренді і цікавий співрозмовник

Два тижні тому я смакувала книгу, наче якісний та міцний бренді, про який у книзі пригадується неодноразово. Книга теж така - зігріває душу й тут же б'є у голову.

Спогади смоктали під ложечкою, викликали посмішку на обличчі, перевертали з ніг на голову, змушували діставати з закапелків пам'яті болюче. Я не могла розпочати жодної книги паралельно. Проживала цю разом із автором, тільки у своїй інтерпретації. Хоч я вдвічі молодша, але щось до щему знайоме : й у мене батько військовий, а це також переїзди, також відкриття нових міст, країн, кордонів; а також зачинені кордони, і тут мова йдеться зовсім не про территоріальні поділи.

Загалом, книга побудована як інтерв'ю: "питання-відповідь". Питання ставив начебто німецький журналіст та літературний критик Еґон Альт. І деякі самі по собі звучали, немов цитати.

То що вже казати стосовно відповідей. Красномовність Андруховича плюс прикарпатський діалект. Тож, читала "Таємницю" з олівцем. У підсумку: під сотню виписаних слів, кілька словосполучень та понад двадцять відміток у тексті!

Book blog BST