4

Назвати «Только моя Япония» книжкой про Японію якось рука не повертається. Власне, ніяких відкриттів Прігов не зробив – перед нами звичайний набір суші-самураїв-імператорів-синтоїзму-гейш. Втім, очевидно, і сам перед собою ніякого завдання розповісти щось таке потаємне, приховане він не ставив, визнаючи, що Японія – лише привід поділитися власними фантазмами.

А от з цим якраз певне розчарування. Тема «Японія» і автор «Прігов» налаштовували на щось більш складне, концептуальне. Натомість, в основному, Японія у Прігова викликала доволі приземлені побутові спогади, переважно, про своє московське дворове дитинство. Та й узагалі щось старече, втомлене у тексті відчувається.

Сказати, що не сподобалося, не скажу, але чекав на щось більше.

бкврм