5 Україна на іншому кінці континенту

Є такі історії, після яких залишаєшся з почуттям, що я його можу описати як “порожнеча, що переповнює”. Всі думки відступають перед натиском емоцій. В такі моменти справді відчуваєш життя. Тигролови збуджують в мені саме це і ще більше.

Твір наповнений моментами, де сльози навертались на очі. Тяжка доля нації й несправедливо засуджені, що їх відправили на інший кінець світу, геть від Батьківщини. Щире кохання і те, на що можна піти заради наших коханих. Відданість братів наших менших, що без вагань віддадуть своє життя. Людська воля і дух, що можуть палати найяскравішим полум’ям, якщо продовжуєш боротись.

Намагаюсь згадати, що я відчував, читаючи книгу у школі. Вона точне не викликала саме таких емоцій, бо це було до початку війни. Водночас шкода і ні: ще не було страху, що таке взагалі можливо. Ти не розумієш, як це, коли в тебе забирають свободу, коли одрізають від рідного краю чи сам край, поки це не стосується тебе. Хочу вірити, що зміг би нею пройнятись будучи зараз у старших класах.

А захотілося перечитати Тигроловів через випуск про Зелений Клин на ютуб каналі імені Тараса Шевченка (дуже рекомендую). Цього я точно не пригадую з навчання і через це пекельно соромно, якщо нам про ґрунтовно розповідали. Історія вражає: Україна на березі Тихого Океану! Відрізані тисячами кілометрів, але люди, переселені туди, ще довго плекали країну у серці. Зараз це здається радше дивною вигадкою, а не історичним фактом.

Обов’язкова для прочитання кожному українцеві незалежно від віку. Безсумнівно буду перечитувати і не раз.