5

Колись давно я вже читала цю книжку, коли запоєм читала Дяченко. Тепер вирішила перечитати, точніше, переслухати аудіокнижку - хтось порадив начитку Ігоря Князєва і Вероніки Райциз.

Мені надзвичайно сподобалося. Начитка неймовірна, аж серце іноді завмирало, а сцена, де відбувалася прем'єра "Першої ночі" примусила мене забути про все, чим я займалася, і я теж, як Павла, стискала руки, і, затамувавши подих, чекала останніх сцен вистави і реакції глядачів, і разом з Ковічем хвилювалася, сидячи на сходах десь на задворках.

Мені дуже сподобалось, як описується світ театру, процес створення вистави, ти ніби залазиш у голову головному режисеру і розумієш, чому і як він вирішує зробити такий чи інший хід у виставі.

Мене страшенно дратувала Павла, вона ніяка, постійно тупить, не здатна ні рішення прийняти, ні якось вирішити свою долю. Але напевно вона не просто так виписана такою нікчемою, вона ж головна героїня, і це автори її навмисно такою зробили. Щоб підкреслити, що світ Печери прямо відбивається на людях в денний час. Що вона - сарна, яка тільки і може, що коритися всім, хто хоче її з'їсти або якось її собі підкорити.

Трохи не вкладається мені в голові світ Печери, і що всіма ними хтось керує і стежить, що кожен занесений в якийсь великий комп'ютер і при бажанні кожного можна відстежити і проконтролювати. А це значить, що хтось штучно контролює рівень агресії? І рівень свободи теж контролюють? Якось ця тема нерозвинута, бо бачимо ми тільки кількох персонажів, кожен з яких живе звичайним життям - Павла, її сестра і сім'я сестри, які ходять на роботу, щось там роблять, нічим особливим не вирізняються; є Ковіч - відомий режисер, сааг у Печері, який агресивно поводить себе вдень, і має на це право в Печері. Чи значить це, що так для всіх? Що ролі в Печері проектуються на темперамент і поведінку в реальному світі?

Непереконливим для мене стало нереальне везіння Павли. Оці три рази, що вона втекла - це неймовірне везіння? І тепер її треба запхнути в психушку і всіляко мучити, перетворивши на овоч? І потім викрадати, убиваючи багатьох людей? Та лааадно! Якби їй це вдалося 33 рази, я б ще зрозуміла, але лише три?

І печера якась примітивна - таке враження, що все відбувається в трьох коридорах, і все, що відбувається - це хтось когось їсть, а в цей час мох мерехтить, пахне водою, жуки дзижчать і сарна шукає воду, а на неї хтось засідає. Невиписано.

Місто, де відбувається дія, не назване. Це явно якесь зарубіжне місто, бо імена - Стефана, Влай, Раман, Трітан, Мітіка. Може це якісь румунські імена, чи угорські, чи чеські, але звучить це свіжо і незвичайно.

Підсумовуючи, скажу таке. Це чудова книжка, і для читання, і для слухання. Гаряче рекомендую.