5

Ох, це ніби ковток свіжого повітря чи доброї міцної кави! І бадьорить, і дарує приємний настрій! І хочеться ще.
Як же ж рідко сьогодні вдається натрапити на тонкий і якісний гумор – чи на телебаченні, чи в книгах, чи в тих же соцмережах! Натомість книжка «Повний безлад» Вуді Аллена – це цілковитий розрив шаблонів. Інтелектуальна іронія, а не плоскі дотепи – ось, що вирізняє цю збірку коротких оповідань серед моря маскульту. Я давно не отримувала такого позитивного заряду від читання.
Кілька слів про автора/режисера. З його величезної фільмографії я дивилась лише два фільми – «Опівночі в Парижі» та «Вікі, Крістіна, Барселона». Фільми, як на мій смак, класні, ну але не аж так, щоб фонтан-фонтан.
І мушу визнати, літературний доробок Вуді Аллена відкрив його для мене з абсолютно нового боку. А чи може щось схарактеризувати творчу людину краще, ніж її здатність дивувати оточуючих?