Книжка складається з десяти есеїв і двох інтерв’ю, в яких Василь Махно, перейменувавши нью-йоркський Браянт-парк на парк культури та відпочинку імені Ґерртруди Стайн, мандрує культурними просторами американської та европейської культури, обігруючи й інтерпретуючи візуальні ряди поетичних пейзажів, що їх складають імена Езри Павнда та Федерико Ґарсії Лорки, Джона Ешбері та Френка О’Гари, Вітольда Ґомбровіча й Збіґнєва Гемберта, Нікіти Станеску та Януша Шубера. Автор моделює світовий поетичний контекст із усвідомленням інакшости й неподібности Заходу та Сходу; проєкція українського в тому контексті опосередковано присутня в «персоналізованих» культурологічних пейзажах.
