Издания и произведения

Іван Нечуй-Левицький (1838—1918) — видатний український письменник-реаліст, який написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, казок, п’єс з народного життя. Майстер слова мав на меті якомога глибше розробити «непочаті рудники» українського життя і створити правдиві образи людей з усіх верств суспільства. Колоритні постаті героїв, соковитий гумор та сміливе поєднання трагічного з комічним зробили твори Нечуя-Левицького справжніми перлинами української прози. За словами Івана Франка, повість «Кайдашева сім’я» належить до «найкращих оздоб українського письменства». Ми зустрічаємося з героями: Кайдашем, його дружиною Марусею та…

За словами Івана Франка, повість “Кайдашева сім’я” належить до “найкращих оздоб українського письменства”. З великою художньою силою І. Нечуй-Левицький на прикладі однієї сім’ї змалював український національний колорит. Перед читачем постає низка яскравих персонажів: забобонний Кайдаш, чванлива й пихата Кайдашиха, бриклива Мотря, понурий Карпо, доброзичливі Лаврін та Мелашка.

У серії «Рідний шлях» представлено книгу «Кайдашева сім’я» — реалістична соціально-побутова повість українського письменника Івана Семеновича Нечуя-Левицького. У творі на матеріалі повсякденного життя селянства розкриваються деякі риси вдачі українського народу, його індивідуалізм, прагнення жити окремим, самостійним життям. Твір неодноразово перевидавався і перекладався іншими мовами.

Серія "Класика української літератури" включає перелік творів видатних українських письменників за програмою Міністерства освіти та науки України для позакласного читання учнів середніх загальноосвітніх навчальних закладів.

«Кайдашева сім’я» — реалістична соціально-побутова повість класика української літератури Івана Нечуя-Левицького. У творі описано події, що відбувалися у великій сільській родині Кайдашів. Конфлікти усередині сім’ї зображено з гумором, проте добре ставлення до сварливих Кайдашів не перешкоджає автору безжально критикувати суспільний лад, спосіб організації громади, поведінку духовенства, які призводять до зубожіння людського духу.

«Кайдашева сім’я», одна із найяскравіших повістей української літератури, покликана розкрити трагедію села Наддніпрянщини у ХІХ столітті. Конфлікти усередині однієї колоритної (але якої ж типової!) родини зображені із гумором, проте добре ставлення до сварливих Кайдашів не перешкоджає автору безжально критикувати суспільний лад, спосіб організації життя громади, поведінку духовенства, які призводять до «змізеріння людського духу».

Реалістична соціально-побутова повість. У творі на матеріалі повсякденного життя селянства розкриваються деякі риси вдачі українського народу, його індивідуалізм, прагнення жити окремим, самостійним життям. Те, що сталося з родиною Кайдашів, можна назвати моральною катастрофою.

«Кайдашева сім’я» хоч і весело читається, але це сумна повість про долю українського села другої половини XIX ст.; це гірка правда про згубність егоїзму й люті, про найгірші сторони нашого національного характеру, написана з метою, щоб ми, українці, ставали досконалішими, гідними себе. Водночас у цьому творі прочитується й справжній гімн українському сві­тові з його неповторною природою; веселою, життєрадісною, поетичною душею людей; мелодійною, багатющою мовою; неповторною у своїй красі піснею. Мабуть, усі ці риси й зумовили популярність повісті.