Fata Morgana (сборник)

Музыкально - лирическое и душевное произведение. Читаешь и чувствуешь лёгкое прикосновеие пёрышка на лице. Душа возрождается и становится необыкновенно лёгкой. Где-то в подсознании звучит забытая мелодия ...поиск себя заново. Коцюбинский тонко передал встречу героя с самим собой , творческий толчок и прорыв к новым вершинам. Мастер о Мастере: внутренний конфликт и духовное выздоровление - от природы к людям и обратно.Творческие качели полезны и необходимы для полного ощущения себя живым, мыслящим и созидающим.

Історія про сподівання людей на краще майбутнє, які розбиваються вщент і так і залишаються нездійсненними. Андрій мріє про відновлення фабрики, яке призвело б, на його думку, до покращення життя. Фабрика відбудовується, але калічить життя Андрія, а саме його руки. Маланка мріє отримати землю, але земля так і залишається панською. Марко Гуща, який нічого в житті не мав, налаштував людей на революцію, сказавши, що необхідно поставити панів на місце, поділити добро між всіма. Після того як люди влаштували бунт: спалили землі пана, знищили фабрику - прийшла розплата, багато активістів було покарено, а Марко Гуща безслідно зник.

Замечательная новелла, которая способна найти отклик в душе любого читателя. В конце концов, каждый из нас порой чувствует определенного рода "загнанность в угол", когда ты находишься на пределе своих сил и вот-вот свалишься в маячащую впереди пропасть. И тогда жизненно важным, абсолютно необходимым становиться свежий глоток воздуха, передышка, то самое intermezzo, без которого идти дальше не представляется возможным.

Именно такой период Коцюбинский и описал в своем произведении. А если прибавить к этому неповторимую руку мастера, то получаем в итоге просто потрясающее произведение!

Шах і мат чмошніки і нитіки і всі, хто вважає себе нещасним. Справжнє нещастя, горе описане в цьому короткому оповіданні. "Нема в світі горя більшого, ніж коли батьки хоронять своїх дітей"...

Насыщенная колоритом культуры Западной Украины повесть захватывает своей мистичностью и трагической любовью. Книга стоит того, чтобы ее прочесть. Иногда просто необходимо окунуться в мир Карпатских гор и такой сильной любви двух молодых людей, которая не исчезает даже после смерти.

Моє знайомство із творчістю Михайла Коцюбинського почалося уже давно. Вражень щодо його оповідань та уривків, прочитаних ще у ранньому віці, я не пам'ятаю, але надовго запам'яталась мені зустріч із "Дорогою ціною" - історія про Остапа та Соломію по-справжньому вразила мене. З того часу щоразу, коли я звертаюсь до його творчості, я заздалегідь очікую вражень. Вони можуть бути сильнішими, слабшими, але поки що точно небайдужими. "Цвіт яблуні" не став винятком - коротенька новела залишила у мені сильні емоції. Історія, описана у творі, залишила у мені свій відбиток, змусила співпереживати глибокому горю батька, горю, від якого не сховатися у деталях побуту, у повсякденних справах - усе невідступно нагадує про нього. Батько мимоволі пригадує буденні події, пов'язані з його донечкою, і у…

История с крымским акцентом

Сразу хочу сказать что подзаголовок к произведению - "Акварель" автор выбрал не спроста, потому что произведение переполнено множеством описаний природы, быта, одежды и простой жизни татарского населения. Будто художник, только слова, автор рисует каждую деталь, каждая мелочь в его описании приобретает новый вид. Вот только чего стоит такое описание:

З оди­но­кої на ціле та­тарське се­ло кав'ярні ду­же доб­ре вид­но бу­ло і мо­ре, й сірі піски бе­ре­га. В од­чи­нені вікна й двері на дов­гу, з ко­лон­ка­ми, ве­ран­ду так і пер­лась яс­на бла­кить мо­ря, в нескінченність про­дов­же­на бла­кит­ним не­бом. Навіть душ­не повітря літньої дни­ни прий­ма­ло м'які си­няві то­ни, в яких та­ну­ли й розп­ли­ва­лись кон­ту­ри да­ле­ких при­бе­реж­них гір. З мо­ря дув…

Михайло Михайлович даним твором продемонстрував, яка прірва може утворитись між світосприйняттям дитини та дорослої людини. Показав, які зміни у свідомості можуть відбутися за той недовгий час, коли людина виходить із дитинства та поринає у доросле життя, коли формалізм уражає розум та затьмарює справжню суть. Контраст неймовірний.

Новела повертає до життя, вона надихає і дозволяє душі відпочити. Читається дуже легко. Відчуваєш кожну мить, описану у цьому творінні. Мій низький поклін авторові. Він безперечний геній слова.

Дана новела нагадує, що сказати щось та навіть вірити в свої слова - може виявитись звичайнісіньким самообманом, про який можна і не дізнатися, якщо нагоди не буде. Що вже казати про слова інших людей, якщо навіть себе ми так легко обдурюємо.

Якщо в декількох словах, то цей твір про лицемірство, а вислів "коні не винні" є вже крилатим.