Звірослов

Є книжки для вдумливого читання, є для того щоб підштовхнути до чогось, є пусті, абсурдні, смішні, а є книжки, які читаєш і майже в кожному герої когось пізнаєш. Начеб-то автор озирнувся навколо себе й кожного змалював словом.

Gallus domesticus. Таких дівчат як героїні повнісінько приїжджає підкорювати столицю, тих які вчились аби як, розуму так собі. Та й від життя начеб-то небагато хочуть. Цікаво спостерігати за людьми які оточують Капітоліну. Сподобався своєї правдивістю момент в підземному переході (так-так у нас люди не розуміють альтруїзму) Canis lupys famialaris. Думаю той хто хоч раз стикався з біганням державним установами зустрічав таку собі Ельвіру Володимирівну. Яка й готова вам допомогти, але якщо це дійсно вам потрібно і якщо вона звичайно не буде заклопотана іншими…

Бажання прочитати цю книгу я мала ще з 3-го курсу інституту. Але якось так склалось, що спочатку не могла знайти паперовий вариіант книги, потім закрутилось-завертілось та й забулось. Але ось, зовсім недавно я отримала змогу прочитати "Звірослова" Тані Малярчук. По собі книга залишила незрозумілий присмак та ще й купу думок. Що ж, це непоганий багаж, як для такого невеличкого видання. "Звірослов" являє собою збірку історій з життя простих людей, які можуть жити з Вами по сусідству, чи, можливо, в одному під'їзді, а, може, й у квартирі поруч. Кожна історія - буденна і, навіть, простецька, але при цьому читач ( маю на увазі себе) щиро вірить кожному герою, співчуває кожній проблемі, намагається аналізувати вчинки ГГ. Коли починала читати, то книга здалась посередньою, нецікавою. Був…

психологические портреты. серая обыденность.

книга хорошая. я не пожалела, что прочла. но депрессивная. ходишь потом сам не свой, хочется взрезать грамм 200 коньяка или хотя бы отсмотреть серии три "друзей", чтобы отвлечься и позабыться. обилие полуфантазийных переплетений не перебивает отчетливый вкус жестокой реальности. и если даже очередная новелла казалось бы и хорошо заканчивается, ощущения хеппи-энда нет, счастья послевкусие не имеет.

здесь нет мастерского слога, так чтоб, наслаждаясь, перекатывать на языке слово за словом в отдельно взятой фразе. написано не. красиво. а очень просто. читается легко и быстро. (кстати, несмотря на то, что малярчук, как и большинство сучукрлита, с западной - язык у нее вменяемый, не нужно бегать за словарем по пять раз на страницу, как, например, с…