Жарт другий. Квіт папороті.

Я не знаю, що написати про цю книгу. Мушу зазначити, що пройшло вже багато часу після прочитання книги. За цей час склалось умовно-позитивне враження, думаю так буде найточніше. Чому умовно-позитивне. Причин декілька. По-перше, книга все ж цікава. Автор надає сюжету містичності та міфічності, інтриги та динаміки, пригод і водночас ледве вловимого спокою. Молоді українські автори все ж далеко не такі погані як раніше мені здавалось. З’явився улюблений герой (звичайно ж!) – кіт Елвіс. Улюбленим він став не лише тому, що він кіт, а ще й тому, що він кіт, який вміє розмовляти і при цьому демонструє не те щоб почуття гумору (хоча й не без нього), а скоріше якусь внутрішню привабливість та харизму. Мова написання легка та приємна. Не скажу, що читач відкривши книгу зможе повністю зануритись в…