Последние издания книг Валерьяна Петровича Пидмогильного

Про що книжка?
Валер’ян Підмогильний хотів написати роман, у якому майстром корабля буде жінка. І написав «Невеличку драму» — роман про нові взаємини, новий побут, нову мораль і вічні питання, які постають у несподіваних учудненнях доби технічного прогресу. Шалена ірраціональна пристрасть чи холодний раціональний розрахунок — хто вийде переможцем із двобою? Чи перемога взагалі можлива, якщо і кохання, і страждання — лише стандартні реакції білка? Підмогильний майстерно розігрує на камерній сцені невеличку драму, назва якій — життя. Це один з найкращих філософських романів в українській літературі ХХ сторіччя.

Про автора
Амбітний, талановитий франт Валер’ян Підмогильний немов магнітом приваблював людей навколо себе. Вийшовши з самих низів суспільства, не маючи фундаментальної освіти, він досяг вершин слави письменника ще бувши молодим чоловіком. Але такому діаманту, який підносить українську літературу до філософських вершин, не було місця у світі союзу рад. Життя Підмогильного обірвала куля московських катів в урочищі Сандармох. Серія «Vivat класика» повертає читачам один із найвизначніших його творів — «Невеличку драму».

Чому варто прочитати?
• Певно, найбільшим скарбом у прозі Підмогильного є тонкий психологізм і вміння письменника доносити до читача глибинні переживання своїх героїв — непростих, мінливих особистостей. Ось і у цій книжці така майстерність оповідача підсилює, на перший погляд, звичайний, а якщо копнути глибше — екзистенційний, сюжет.
• Чудесною стороною роману є його фемінна проблематика й орієнтація на жіночий світ загалом. Для сучасної аудиторії метаідеї твору будуть зрозумілими й близькими навіть через майже сторіччя після його написання.

У виданні вміщено роман «Місто» Валер’яна Підмогильного (1901–1937) — класика української літератури, майстра урбаністичної та психологічної прози. Твори письменника вирізняються неповторною художньою манерою, мовним малюнком і сміливими образами.
Головний герой «Міста» Степан Радченко — мрійник із гарячим серцем і розхристаною душею. Скептик, який добре знає, що зрадити раз — означає зрадити назавжди. Амбітний і здібний, він палить по собі мости, прагнучи завоювати місто — тимчасово чужий і до нестями бажаний для нього світ. Невтомний експериментатор, він закохується й закохує жінок, досліджує власне «Я» і межі дозволеного. Чи вдасться йому не загубити себе в калейдоскопі днів і вихорі подій? Степан випробовує місто на міцність, а воно його. Та чи буде переможець у цьому протистоянні?..
Епатажна, іронічна й модерна класика для тих, хто хоче дізнатися, як у літературі першої третини ХХ століття зображено виклик індивіда світові та собі.

Степан Радченко — сільський юнак, який разом з односельцями Надійкою і Левком переїжджає із села у Київ на навчання, щоб побудувати там нове життя. Без допомоги й підґрунтя підтримки він старанно витягає себе зі злиднів і здобуває вищу освіту. Але з кожним новим кроком вперед світ здається йому все складнішим...

Поволі з сільського хлопця народжується митець.

Чому варто прочитати книжку «Місто»?
Головний герой яскраво описує тогочасний історико-культурний контекст України.
Степана часто критики порівнюють з героєм «Любого друга» Мопассана.
Урбаністичний роман про проблеми з якими стикалась сільська молодь на початку 1920-х років.

«Невеличка драма» — урбаністичний інтелектуальний роман, головними темами якого є мікросвіт людини та її оточення, національна ідентичність, проблема українізації, конфлікт між розумом та почуттям, коханням та прагматизмом. Водночас автор демонструє в романі руйнівний вплив міщанства на духовний світ особистості, підіймає теми загальної механізації та відчуження особистості в індустріальному суспільстві.

Валер’ян Підмогильний — видатний український письменник, творчість якого тривала трохи більше десяти років (був репресований у 1934 році).

Його твори, зокрема й уміщені тут «Повість без назви» та роман «Невеличка драма», що є зразками інтелектуальної прози, і дотепер приваблюють майстерністю психологічно-філософського дослідження людини в складних суспільних обставинах.

Валер’ян Підмогильний (1901–1937) — видатний український письменник, творчість якого тривала трохи більше десяти років (був репресований 1934 р.). Його твори, зокрема й уміщені тут «Повість без назви...» та роман «Невеличка драма», що є зразками інтелектуальної прози, і дотепер приваблюють майстерністю психологічно-філософського дослідження людини в складних суспільних обставинах.

Валер’ян Підмогильний — одна з найпомітніших постатей в історії української прози. Із 36 років життя цей оригінальний письменник понад 18 присвятив літературі, залишивши по собі цікаву спадщину: понад двадцять оповідань, три повісті, два романи, декілька літературознавчих розвідок про творчість Т. Бордуляка, І. Нечуя-Левицького, М. Рильського і прекрасні переклади творів європейської літератури й філософії.

«Місто» В. Підмогильного — перший урбаністичний роман в українській літературі, з новими героями, проблематикою та манерою оповіді. Автор описав селянську українську молодь, яка у 20-х роках минулого сторіччя тисячами потягнулась у міста здобувати таку недосяжну колись науку.

Валер’ян Петрович Підмогильний — український письменник і перекладач, один з найвидатніших прозаїків українського «розстріляного відродження». Автор роману «Місто» (1928).
До збірки увійшли твори Ваня, Військовий літун, З життя будинку, Історія пані Ївги, Проблема хліба, Син та інші.

Підмогильний Валеріан Петрович — український письменник і перекладач, один з найвизначніших прозаїків українського «розстріляного відродження».
«Повість без назви» належить до нового для української літератури XX ст. типу інтелектуального роману. Повість В. Підмогильного більше твір-дискусія, де значно більше монологів т

Серія "Класика української літератури" включає перелік творів видатних українських письменників за програмою Міністерства освіти та науки України для позакласного читання учнів середніх загальноосвітніх навчальних закладів.

Серія "Класика української літератури" включає перелік творів видатних українських письменників за програмою Міністерства освіти та науки України для позакласного читання учнів середніх загальноосвітніх навчальних закладів.

Роман «Місто» Валер'яна Підмогильного (1901—1937) став революційним для української літератури і написаний цілком у європейскому дусі. Молодий хлопець приїздить до Києва, щоб здобути вищу освіту й повернутися додому. Але доля вносить свої корективи. Відчувши смак міського життя, Степан Радченко вирішує ніколи не повертатися назад у село. Через знайомих, друзів, жінок він знаходить роботу, житло та здійснює свою мрію — стає письменником. Однак чи задоволенний він досягнутим? Розібратись зі складними життєвими перипетіями і зберегти любську гідність — ось головне випробування, яке підготував автор своєму героєві.

Створене у 1927 році, «Місто» є першим урбаністичним романом в український літературі. Новаторство Валер’яна Підмогильного — в тому, що Київ також постає у творі одним із його героїв: саме вплив міста визначає долю Степана. Цю думку поділяє й ілюстратор книжки Максим Павлюк. Головний герой твору Степан Радченко приїздить до Києва разом із друзями приїздить на навчання. Хлопець марить «завоюванням» столиці, як і інші юнаки та дівчата, котрі тисячами потягнулися з села до міста у 20-х роках минулого століття. Степан підлаштовується до життя в столиці: терпить сусідських корів, яких, думав, уже не побачить, знайомиться з жінками та вчиться бути письменником.

У романі «Місто» Валер’ян Підмогильний зобразив неординарну, талановиту і цілеспрямовану людину, не позбавлену вміння іронічно і скептично сприймати себе та навколишній світ, особистість, в якій постійно борються добро і зло.

Проза Валер’яна Підмогильного природно вписується в контекст високого європейського літературного модернізму. Останній його твір «Повість без назви…» визнано найблискучішим у тогочасній українській літературі. Це — досконала за художньою формою, а за пафосом близька до сковородинівства самодискусія, в якій протистоять актуальні для того часу і людського майбутнього ідеї та принципи.

“Повість без назви” — найдивовижніший твір Валер’яна Підмогильного (1901—1937). Головний герой­ розшукує у величезному місті чарівну незнайомку, котру мимохідь побачив серед вуличного натовпу­ і в яку пристрасно закохався. Ця жінка стає його мрією, спонукає переосмислити все своє життя, переоцінити власні ідеали, заново осягнути себе і цінність людського існування. Читача вражає щирість роздумів і точність слова письменника. До збірки входять також ранні оповідання автора. Наведені твори зберігають свою цінність і сьогодні. Вони спов­нені людяності, допомагають глибше зрозуміти себе і наш час.

“Невеличка драма” Валер’яна Підмогильного (1901—1937) належить до нового для української літератури типу інтелектуального роману. Цей твір — своєрідний психологічний зріз життя людини в Україні в 1920-ті роки. Кажучи словами відомого літературного критика Ю. Шереха, це твір про двох. Головні герої уособлюють у собі не тільки чоловіче й жіноче начала, але й різні світогляди, різне бачення щастя — “щастя розумової величі” і “щастя чуттєвої величі”. Роман читається із захопленням і спонукає читача до роздумів над природою людини, сенсом життя, суперечностями між розумом і почуттям, почуттям і обов’язком.

Ця книжка представляє творчість ориґінального українського прозаїка 20-х років XX століття — Валер’яна Підмогильного, який у романі «Невеличка драма», використовуючи досвід фройдизму й екзистенціалізму, намагається відшукати — вкотре — Людину у сплетінні почуттів, переживань та ідей. Інтелектуальна інтриґа, зумовлена можливістю діаметрально протилежних інтерпретацій цього твору.

До збірки "Третя революція" увійшли оповідання та повісті ("Гайдамака", "Старець", "На селі", "Собака", "В епідемічному бараці", "Повстанці", "Остап Шаптала", "Іван Босий", "Син", "Проблема хліба", "Історія пані Ївги", "Сонце сходить", "Третя революція", "З життя будинку", "Повість без назви"), славнозвісний роман "Місто". На початку книги подано детальну біографію та аналіз творчості В.Підмогильного авторства кандидата філологічних наук Світлани Лущій.

"Валер’ян Підмогильний — одна з найпомітніших постатей в історії української прози. Із 36 років життя цей оригінальний письменник понад 18 присвятив літературі, залишивши по собі цікаву спадщину: понад двадцять оповідань, три повісті, два романи, декілька літературознавчих розвідок про творчість Т. Бордуляка, І. Нечуя-Левицького, М. Рильського і прекрасні переклади творів європейської літератури й філософії. Він міг би залишити значно більше, бо 36 років для митця — це час розквіту, плідний період творчості. На жаль, доля розпорядилася інакше: в кривавий 1937-й письменника не стало."