Степан Процюк — об авторе

Предложить изменения

Книга для підготовленого читача. Будь-хто не може так просто взяти її до рук, розгорнути і зрозуміти. Тут потрібен багаж знань. Щоб розпізнавати в авторових натяках особистостей зі світу літератури початку ХХ століття. Щоб витримувати часові гойдалки, на які пан Степан садовить читача. Щоб у легких, ледь-ледь помітних штрихах бачити проростання ідей книжок, написаних В. Винниченком, його переживання, те, чим він живе. Щоб, урешті-решт, погоджуватися чи сперечатися з тим, як письменника та політика Володимира Винниченка бачить письменник і вчений Степан Процюк.

Це надзвичайно важка та цікава книга. Важка, бо в ній багато від філософії та психології: конкордизм, пошуки себе, елементи фройдизму. Цікава, бо, здається, сам В. Винниченко відверто говорить про себе.

Обділений любов'ю матері, він…

Ця книга й автор загалом - відкриття-здивування-позитивне враження від сучасної української літератури. Це той рідкісний вартісний твір, який не тільки вдалося видати авторові, а й включений до шкільної програми (щоправда, обов’язковим його прочитання є лише для тих, хто вивчає українську літературу поглиблено, решта учнів його прочитає, тільки якщо на нього випаде вибір вчителя). Це - третя, фінальна історія юних закоханих. Проте її окремішнє прочитання (без перших двох частин), як на мене, зовсім не псує ні сприйняття, ні враження від книги. Степан Процюк ставить перед читачами безліч проблем: дружба й кохання, любовний трикутник, пошуки себе, дитинство й світ дорослих, перші інтимні стосунки (до речі, можна було й без цього), заробітчанство, батьки і діти... Це книга, у якій є над чим…