Василь Слапчук — новинки

«Роман & Роман» Василя Слапчука — найкращий вибір для людини, залюбленої у Слово.

Книжка для неспішного і вдумливого читання, недарма вона виходить у серії «Великий роман». Це зразок елітарного мистецтва, роман-цитатник, що зібрав під своєю обкладинкою найвизначніші здобутки філософів і письменників світового рівня. Роман для тих, хто прагне збагатитися духовно й інтелектуально. Кожне слово в ньому — значуще, кожне речення спонукає до роздумів. Це роман про літературу, адже все те, що говориться про текст, можна сказати і про життя.

«Роман & Роман» подарує неймовірну насолоду поціновувачам якісного слова, наповнивши вечори спокоєм і затишком.

Видання складається з двох книг есеїстики двох авторів - Євгена Барана та Василя Слапчука.
Спомини-роздуми автора, що корінням тягнуться від Шевченка, Франка і Черемшини до Бабія, Пушика та Андруховича і проростають на терені Прикарпаття. Авторське мислення через призму віків, самоусвідомлення та самозаглиблення в літературу, історію, політику – все те, з чого складається ментальне життя Євгена Барана.
Есеї, в яких відбиваються найбільш значущі суспільно-політичні зміни в Україні з грудня 2010 до квітня 2015 року (з’являлись на сайтах: «Слово Волині» і «Волинські новини»).
Спроба тверезо усвідомити, звідки беруться негаразди та непорозуміння українців і як їм можна було би зарадити, відкинувши стереотипи, страх та відчай.

Василь Слапчук - письменник для розумного читача. Для читача з філологічною культурою. Для того, хто може насолоджуватися пастельним, стилістично вигадливим письмом. Хто відкритий для оригінальної авторської філософії.
Слапчук - один із тих небагатьох, хто творить авторитет сучасної української літератури.

Людина за своєю природою схильна до пошуку ідеалу у всьому, а тим паче в коханні. Особливо, якщо це — молодий романтичний поет-перфекціоніст, яким бачимо героя нового роману Василя Слапчука. Не приймаючи прагматизм та рутинність у стосунках, він прагне віднайти свій ідеал у коханні — виліпити жінку зі снігу. Але ж сніг — такий тендітний і непевний матеріал: щойно герой створить свою сніжну Галатею, як образ може розтанути.

Чи знаєте ви, хто такий Павло Тичина? А чи відомо вам, чим він жив і як творив? І що в нього в момент творчого акту робилося на душі?.. Утім, чи можна щось про когось знати достеменно, якщо будь-якій людині не дано всього знати навіть самій про себе? Кажуть, безглуздо винаходити колесо чи велосипед. А як тоді бути, якщо цими великими винаходами нашої цивілізації користалися не за призначенням: наприклад, понад 70 років їздили задом наперед?.. І байдуже - можете ви відповісти однозначно-категорично на (аж ніяк не риторичні) питання чи ні - все одно ця книга саме і тільки для вас.

«Клітка для неба», «Глобус України», «Кенгуру завбільшки з цвіркуна»... Назви повістей, що увійшли до нової збірки Василя Слапчука, химерніші одна за одну. А можливо, і за самі тексти, які у більшості своїй - земні, навіть приземлені. Укорінені у все таке звичне, буденне, а вся філософія в них - то лише «крихти у бороді Конфуція». Мудра іронічна усмішка крізь примружені очі. А крім того - щемке кохання, давнє, напівзабуте, теплі спогади про незатишне дитинство, польоти на пегасі, пошуки своїх витоків із заступом у руках, і знову кохання, яке й поєднує все перераховане в нерозривну єдність.

Іноді наш світ нагадує купку різнокольорових скелець, які вочевидь пасують одне до одного, але потрібен хтось дуже талановитий, хто б допоміг нам скласти з них чудову мозаїку або вітраж, крізь який наше власне життя видно чіткіше... Або, наче в дитячому калейдоскопі, міняв візерунки, дедалі дивовижніші, аби розважити нас. Хтось... Напевно, це Автор, який майстерно володіє таким мистецтвом. Мистецтвом з кавалків чужих життів, стосунків, мрій і спогадів складати чудернацькі картини. Читач може вільно вибрати собі: навчитися чогось або просто дати відпочинок голові, пустивши до неї химерний світ, який складається із найзвичніших речей, або розтягти цю книжку на цитати. Щоб його друзі й знайомі теж могли відчути осінь у себе за щокою.

Сімейне життя зберігає безліч таємниць і несподіванок. За кожним вікном, що затишно світиться ввечері й виблискує шибками на ранок, — свій космос. Родина з трьох чоловік — це три світи, що перетинаються у вибраних точках. І тільки Автор знає, що поза тими точками збігу, які скарби, красуні ’ найпотворніші чудовиська населяють ці світи.

Василь Слапчук, чий стиль вирізняється витонченим психологізмом, м’якою іронією, парадоксальністю, запрошує вас у захопливу подорож світами Чоловіка, Жінки і Дитини.

А тим, хто не хоче занурюватись у глибини психології, роман подарує чудову можливість посміятися від душі — адже чужі проблеми такі кумедні, на відміну від своїх, болючих і невирішуваних.

В цьому романі містика й реальність переплітаються так само щільно, як і в нашому житті. Жахливий маніяк перетворюється на вовкулаку. Шістнадцятилітня дівчина, народивши дитину, змушена покинути дім і пройти шляхом шевченкової Катерини. Пересічний чоловік покидає звичне міське життя, аби розпочати полювання на відьму. І кожен з них знаходить свою відповідь на питання: «Чи ж визначає нашу долю «шкура, яку носимо»»?

Василь Слапчук – автор поетичних збірок «Як довго ця війна тривала» і «Німа зозуля».
Своєрідність нашого менталітету, духовність, мораль, гармонія особистості – ці та інші теми стали основою для філософськи мудрих відкриттів і одкровень, дотепних характеристик і побажань, часто несподіваних висновків і прогнозів, сугестивних образів і контурних замальовок, пропонованих читачам у «Трикнижжі Явіна».

Увазі читачів пропонується трикнижжя – дві збірки поезій і збірка поезій у прозі. Попри те, що збірки різні за побудовою та формою вираження – об’єднує їх не тільки спільна назва, але й цілий ряд загальнолюдських проблем, які автор не береться вирішувати у глобальному масштабі, а лише у межах власної душі та серця. Автор робить спробу проникнути в суть речей, дошукатися причини, філософськи осмислити різноманітні стани, настрої, явища, тобто, все те, що його наповнює й оточує: складні стосунки особистості зі світом, її внутрішні протиріччя й конфлікти, вічне притягування чоловічого й жіночого начал, невтолене жадання істини й гармонії – ці та багато інших тем знаходять відображення в поезії Василя Слапчука.