Бензин

коли врешті-решт наприкінці лютого
починає валити такий
вже майже неочікуваний сніг
що навіть руді собаки
з картонних коробок
виходять на дороги ошелешені цим атмосферним явищем

згадай –
мрії збувалися щоразу

мрії збувалися
як власне кажучи й було обіцяно…

адже зимове сонце
немов надкушений апельсин
і що б не вигадав батько – за все відповідатиме син
і кров
яка у тобі – густіша за воду
бо в кранах твоїх тече солодкий бензин
бензин дарує тобі свободу

бензин – потаємне бажання
бензин як єдиний сенс
бензин це твоє кохання бензин це твій секс

тому що все девальвується
і наче надрізи на шкірі
з’являються ангели в однокімнатній квартирі

й потреба усе розтлумачити зливається зі снігопадом
мов приміські катакомби
з новим ботанічним садом

бензин зігріває рани
і ми – як розтала волога
і кожен мов сам по собі
але попри все – не один…

життя триватиме чуєш триватиме так довго
допоки пульсують вени
допоки палає бензин