Екотуризм
ці
дівчата
які добираються стопом на поетичні вечори,
на етнофестивалі - хоча це зрозуміти легше...

я хотів написати про них
але я не знаю хто насправді вони
з якого тіла виліплені їхні сни
і чому зірки дивляться так згори
на перестиглі черешні

втім
уявляю собі чим наповнені ці - заважкі - наплічники:
змінний одяг
книжки для автографів алюмінієвий посуд
власні вірші котрих соромляться вічно
так ніби хтось має право на хоч який-небудь осуд

ось - виходять на трасу
ось - ловлять фуру
і в такий спосіб долають депресію
потім підзаряжають свої недорогі мобільники...

іноді я не впевненний що вони люблять поезію
іноді я сподіваюсь що їх заводять далекобійники