26 февраля 2019 г., 13:18
…Давай одружимося, сказав я їй. Мені вже тридцять чотири роки, а я цього ще
жодній жінці не казав. Мій тато колись для такого діла маму спеціально до ресторану
запрошував, і мама від хвилювання була обляпалася вином. А на Лялюську це ніби й не
зробило жодного враження: в сенсі? — форкнула вона, як вона це вміє: як лошатко, і
голівкою так само скинувши. Це як — щоб штемпсель був у паспорті? Щоб я офіційно
числилася не безробітною, а домогосподаркою?..
