З роками це почуття переросло у переконання, що його місто - рідне, єдине, неозоре, безмежне, де так багато цікавого, незвіданого, і розгадуванння цього незвіданого вистачить на все життя і ще багато залишиться для інших. З роками, побувавши у великих і гарних містах світу, які викликали у нього дике захоплення, Мілько зрозуміє, що вони - лише блискучі коханки, а рідне місто, куди завжди приємно повертатися, де все таке тепле, миле, давно відоме, де докладно обстежений кожний його куточок, - вірна дружина. І також зрозуміє, що нізащо в світі не залишить цього міста, міста, у якому достеменно знаєш, в яку пору року з якого рогу якої вулиці якої сили вітер подує на тебе...