nahuj 23 июня 2016 г., 15:11 Пожаловаться Коли не раз сиділа над своєю роботою і укладала штих за штихом, нитку за ниткою, а з-під її пальців виходили гладенькі, красні листочки і цвіти, то й думки її хорошіли і прояснювалися. Дух часу Наталя Кобринська 3,5