Серия книг «Зарубіжні авторські зібрання» — 70 книг — стр. 4

Фрідріх Ніцше (1844–1900) – видатний німецький філософ і мислитель ХІХ століття, чиї твори мали вибуховий ефект і зробили його чи не найцитованішим філософом у ХХ сторіччі. Отримавши класичну освіту і ставши професором філології у 24 роки, Ніцше до того ж захоплювався музикою, яку вважав найвищим проявом творчого духу. Його першим філософським твором стало «Народження трагедії з духу музики» (1872). Бунтівна натура мислителя не дала йому довго зачаровуватися ідеалізмом, як не спокусив його і матеріалізм. Ніцше знайшов свій особистий шлях – він називав себе філософом неприємних істин.

В нашому виданні представлено дві роботи Ніцше: «Шопенгауер як вихователь» (1874) та «Сутінки ідолів» (1888). В першій з них Ніцше звертається до філософії Артура Шопенгауера, який був представником філософії волюнтаризму. Воля, в його розумінні, була тим космічним принципом, на якому базується Всесвіт. Захоплення метафізикою та етикою Шопенгауера мало неабиякий вплив на творчість самого Ніцше – його головний, хоч і не завершений, твір має назву «Воля до влади» (1886–1888). «Сутінки ідолів» зачіпає актуальну для кінця ХІХ – початку ХХ століття тему деградації європейської цивілізації та культури з її потягом до декадансу і смерті. В цій роботі Ніцше піддає критиці творчість тих мислителів і письменників, з якими не погоджується – від Платона до Руссо.

Фрідріх Ніцше (1844–1900) – видатний німецький філософ і мислитель ХІХ століття, чиї твори мали вибуховий ефект і зробили його чи не найцитованішим філософом у ХХ сторіччі.…

Фiлocoфcький poмaн «Тaк мoвив Зapaтуcтpa» — цeнтpaльний твip нiмeцькoгo миcлитeля Фpiдpixa Вiльгeльмa Нiцшe, щo poздiлив йoгo твopчicть нa двi чacтини — пoзитивну, cтвepджуючу iдeaл нaдлюдини, i нeгaтивну, aбo eтaп «пepeoцiнки уcix цiннocтeй». Caмe в цiй poбoтi Нiцшe виcувaє iдeaл нaдлюдини, виcлoвивши тим caмим cвoє пepeкoнaння в тoму, щo культуpнe caмoвдocкoнaлeння — цe i є нaйгoлoвнiшa мopaльнa цiннicть, i в peзультaтi йoгo мaє з’явитиcя нoвa людинa, щo пepeвepшить cучacникiв cвoїми мopaльнo-iнтeлeктуaльними якocтями. Книгa являє coбoю чacткoвo пoeтичний, чacткoвo фiлocoфcький тpaктaт, дe poзкpивaєтьcя пoзицiя caмoгo Нiцшe вiднocнo мicця людини у cуcпiльcтвi, poзумiння життя, пoдopoжeй, пiзнaння ceбe i нaвкoлишньoгo cвiту, пiдкpecлюєтьcя нeoбxiднicть пpямувaння влacним шляxoм.

Фiлocoфcький poмaн «Тaк мoвив Зapaтуcтpa» — цeнтpaльний твip нiмeцькoгo миcлитeля Фpiдpixa Вiльгeльмa Нiцшe, щo poздiлив йoгo твopчicть нa двi чacтини — пoзитивну, cтвepджуючу…

О. Генрі (1862—1910) — псевдонім Вільяма Сіднея Портера, одного з най­популярніших класиків світової літератури. Банківський службовець Портер, засуджений на три роки за нестачу грошей, написав своє перше оповідання у в’язниці, під псевдонімом. В основі майже 300 творів — невигадані історії з власного життя і мандрів, з оповідок приятелів і випадкових попутників.

Новели О. Генрі — явище суто американське, що виросло на національних літера­турних традиціях. Це маленькі історії простих людей: фермерів, клерків, продавчинь, дрібних авантюристів, бродяг. Читач мимоволі співчуває героям — сміливцям з аван­тюрних історій про Дикий Захід («Серце Заходу»), шахраям-романтикам («Шляхетний шахрай», «Королі і капуста»), «маленьким американцям», що шукають свою мрію на вулицях мегаполіса («Голос великого міста», «Чотири мільйони», «Наготований світич»).

О. Генрі (1862—1910) — псевдонім Вільяма Сіднея Портера, одного з най­популярніших класиків світової літератури. Банківський службовець Портер, засуджений на три роки за нестачу…

У новелах О. Генрі дуже важливим є елемент театральності, що, безсумнівно, пов’язаний з фаталізмом самого автора, вірою у Випадок або Долю. Звільняючи своїх героїв від «глобальних» роздумів і рішень, О.Генрі ніколи не відвертає їх від моральних орієнтирів: у його маленькому світі діють тверді закони етики, людяності — навіть у тих персонажів, чиї дії не завжди погоджуються із законами.

Читач мимоволі співчуває героям — сміливцям з аван­тюрних історій про Дикий Захід, шахраям-романтикам, «маленьким американцям», які шукають свою мрію на вулицях мегаполіса.

У новелах О. Генрі дуже важливим є елемент театральності, що, безсумнівно, пов’язаний з фаталізмом самого автора, вірою у Випадок або Долю. Звільняючи своїх героїв від…

Мало хто з письменників має таку широку читацьку аудиторію, як О. Генрі (1862—1910). Його новели читають у всьому світі, читають усі: робітники, вчені, «білі комірці», селяни, літні люди і молодь, і особливо — підлітки. Кожний читач знайде тут за своїм уподобанням захоплюючий сюжет, дотепний жарт, маленьку драму і веселу історію, але також знайде і щось більше — щось таке, що й досі є секретом надзвичайної популярності творів О. Генрі.

Новели з двох збірок — «Просто бізнес» і «Круговерть» — увійшли в цю книгу. Палітра гумору багата фарбами та відтінками. У знаменитій новелі «Викуп за Вождя Червоношкірих» життєва ситуація обертається догори дриґом: двоє шахраїв викрадають у багатія єдиного синочка, щоб отримати викуп, але на них чекає несподіванка...

Мало хто з письменників має таку широку читацьку аудиторію, як О. Генрі (1862—1910). Його новели читають у всьому світі, читають усі: робітники, вчені, «білі комірці», селяни,…

О. Генрі можна було б назвати американським казкарем XX століття. Але не варто уявляти його письменником, який закривав очі на проблеми життя. В новелах нас вражає безліч глибоких думок і влучних спостережень. Є серед них чимало сумних або трагічних. В його творах гостро відчувається самотність людини, а також жорстокість і байдужість світу. З погляду письменника, життя — не комедія і не трагедія,
а примхливе поєднання і того, і іншого.

До книги увійшли останні твори письменника, впорядковані у збірках «Шістки і сімки», «Під лежачий камінь», «Залишки».

О. Генрі можна було б назвати американським казкарем XX століття. Але не варто уявляти його письменником, який закривав очі на проблеми життя. В новелах нас вражає безліч глибоких…

«Не буває моральних чи аморальних книг. Бувають книги добре або погано написані», — вважав Оскар Вайлд (1854—1900) — видатний ірландський англомов-ний поет, драматург, прозаїк, есеїст.

Як представник естетизму, Вайлд пробував свої сили в різній літературній діяльності. В серії діалогів і есе Оскар Вайлд розвивав свої ідеї про вищість мистецтва. «Мистецтво — дзеркало, яке віддзеркалює того, хто в нього дивиться».

У збірку включені блискучі публіцистичні твори Вайлда «Душа людини за соціалізму», «Читати чи не читати», «Аристотель за пообіднім чаєм» та інші. Особливу увагу привертає «De Profundis» — роздуми письменника під час його тюремного ув’язнення, викладені у формі листа.

«Не буває моральних чи аморальних книг. Бувають книги добре або погано написані», — вважав Оскар Вайлд (1854—1900) — видатний ірландський англомов-ний поет, драматург, прозаїк,…

До книжки відомого англійського письменника Артура Конан Дойла (1859–1930) увійшли дві повісті – «Етюд у багряних тонах» (1887) та «Знак чотирьох» (1890). Перша з них відкриває цикл творів про знаменитого сищика Шерлока Голмса та його компаньйона доктора Ватсона – це жаліслива історія кохання і помсти, що завершилася кількома вбивствами у Лондоні, які завели у глухий кут поліцію. У повісті «Знак чотирьох» Голмс і Ватсон займаються розслідуванням справи бідної дівчини Мері Морстен, яка раптом виявилася багатою спадкоємицею, однак ненадовго.

До книжки відомого англійського письменника Артура Конан Дойла (1859–1930) увійшли дві повісті – «Етюд у багряних тонах» (1887) та «Знак чотирьох» (1890). Перша з них відкриває…

Джордж Орвелл (1903—1950) — англійський письменник, що став всесвітньо відомим завдяки роману-антиутопії «1984».

Роман «Бірманські дні» був опублікований 1934 року. Автор описує своє життя на службі в колоніях Британської імперії, використовує реальні події у вигаданій історії. Дія роману відбувається у 1920-х роках в імперській Бірмі, у вигаданому місті. Герої роману — англійці-колоністи, які ставлять себе вище за аборигенів, але займаються дрібними чварами і місцеві жителі, що на вигляд європеїзувалися, але всередині залишилися «таємничим сходом», недоступним розумінню британців. У центрі твору — трагічна доля англійця, який втратив віру в Імперію.

Джордж Орвелл (1903—1950) — англійський письменник, що став всесвітньо відомим завдяки роману-антиутопії «1984».

Роман «Бірманські дні» був опублікований 1934 року. Автор…

Книга «Вшанування Каталонії», написана Джорджем Орвеллом (1903 — 1950) з власного досвіду участі в громадянській війні в Іспанії на боці республіканців, — одна з найправдивіших розповідей про ту війну. Наприкінці 1936 року Джордж Орвелл вирушив до Іспанії як кореспондент «BBC» і газети «Observer». У складі ополчення лівої Робітничої партії марксистського об’єднання (ПОУМ) він кілька місяців воював на фронті проти франкістів.

Навесні 1937-го, в Барселоні, куди приїхала його дружина Елін, Орвелл потрапив у протистояння між комуністами й анархо-синдикалістською Національною конфедерацією праці, разом із ПОУМ став на бік анархістів. Після закінчення сутичок іспанські комуністи звинуватили в усьому ПОУМ, заборонили її та почали репресії. Орвелл з дружиною самі ледве не стали жертвами таємних розправ агентів НКВС. Джордж був поранений у горло і втратив голос на цілий рік.

Подружжю вдалося втекти з Іспанії, і 1938 року Орвелл опублікував книгу, написану з позицій антифашизму та антисталінізму. Письменник протестував проти політичних репресій, здійснюваних іспанськими комуністами, тотальної брехні та наклепів, які поширював проти своїх противників Комінтерн.

Книга «Вшанування Каталонії», написана Джорджем Орвеллом (1903 — 1950) з власного досвіду участі в громадянській війні в Іспанії на боці республіканців, — одна з найправдивіших…