Дмитрий Каралис0.0 "Петербургские хроники", основанные на дневниковых записях 1983-2010 гг., дают сочную и реальную картину нашего недавнего прошлого и настоящего.
Литературная учеба и вхождение молодого автора в писательский мир - особые темы дневниковых записей-размышлений. С личной, семейной и общественной жизнью, зафиксированной в дневниках, тесно переплетается внутренний сюжет становления писателя-восьмидесятника.
На страницах романа-дневника встречаются Виктор Конецкий, Аркадий и Борис Стругацкие, Даниил Гранин, Глеб Горбовский, Михаил Веллер, Юрий Поляков, Илья Штемлер, АлександрЖитинский, Евгений Каминский, Андрей Столяров, Владимир Рекшан, Михаил Успенский и многие другие писатели, с которыми автор поддерживал приятельские и профессиональные отношения.
Михайло Пантич3.6 Збірка “Якщо це любов” відомого сербського письменника Михайла Пантича — один із кращих зразків його творчості. Перед читачем постають епізоди життя мешканців Нового Белграда, будні, звичайний плин яких порушує неочікувана, раптова або така, що причаїлася десь у глибині душі, - любов, яка нікуди не зникає, навіть якщо люди розлучаються. Для кожного з персонажів це поняття має свій зміст, але ніхто з них, мабуть, не зміг би пояснити — що ж це таке, любов...
Михайло Пантич (нар. 1957р) — відомий сербський прозаїк, літературний критик, редактор видавництв і часописів. На літературній сцені з”явився на початку 80-тих років. Сьогодні в його творчому доробку більш ніж 30 книжок есеїв, літературно-критичних статей і антологій, а також сім збірок оповідань: “Вандер у Берліні”, “Новобелградські оповідання”, “Якщо це любов” (відзначена премією ім. Іво Андрича за 2004 рік) — стали бестселерами. Твори письменника увійшли до тритомної “Антології сербського оповідання”. Оповідання та есеї Михайла Пантича перекладені більш ніж двадцятьма мовами.
