Лия Щеглова — об авторе

Предложить изменения

"Что вы за человек, Новосельцев? Я не могу вас раскусить!" (к./ф. "Служебный роман")

Вот и я полкниги не могла раскусить, ЧТО я, в конце концов, читаю? По аннотации я ожидала мистико-любовный роман про ангелов. (Ангелы и адвокаты - мои любимые темы в кино и книгах. Потому и повелась на название и описание.) Но на деле - это скучнейшее мозгожуйство. И вроде читается, но так серо, пресно и шаблонно.

Героиня Лера депрессивная истеричка, которую бесит абсолютно всё: от снега под ногами до загадочного Олега. Хотя вот последний ей вообще ничего плохого не сделал и вёл себя вполне нормально. Но наша Героиня в каждой строчке взъедалась на него лишь потому... просто потому что так надо, для формальности. Ни логики, ни романтизма, ни какого-то бы смысла. Тупо и вытянуто из пальца. И уже вскоре её…

Я отримала цю книгу як приємний подарунок на честь дня Святого Миколая, і жодним чином не уявляла, що мене може чекати за доволі цікавою обкладинкою. Це було читання навмання, що зі мною трапляється досить рідко, оскільки зазвичай я точно знаю, якого штибу книгу я збираюся читати. Та незважаючи на видимий ризик залишитись незадоволеною ані сюжетом, ані стилем написання, можу з упевненістю сказати, що мої страхи були дещо перебільшені. І в кінцевому підсумку, книга мені навіть сподобалася, хоча й не викликала грандіозного захвату. Легко читається, із дещо претензійним сюжетом, "серіальною" історією кохання та значними білими плямами у всій структурі розповіді. 
Вона - інтровертка, "снігова королева", яка не підпускає до себе хлопців та надає перевагу гордій самотності, але одного разу сама…