Алан Лазар — о писателе

Предложить изменения

Эта книга оказалась для меня особенно актуальной: не так давно и в моей жизни появилась собака породы "верных друзей". Это произошло случайно. Я просто увидела её, съёжившуюся под лавкой. Почти-чихуахуа-но-совсем-нет. Длинные неуклюжие лапы, худая острая мордочка и пронзительные карие глаза-озёра. Дождь вымочил и замарал грязью её некогда пушистую шёрстку. Я просто не смогла пройти мимо. Так в моём доме появилась Марго. Сейчас, когда она спит, прижавшись ко мне, я даже не могу подумать, что же за тварь (человеком это существо назвать язык не поворачивается) могла выбросить её на улицу. Просто потому, что она не оказалась породистой! А таких, к величайшему сожалению, немало...

История Нельсона совсем не такая. Его хозяйка в нём души не чаяла. Просто её гулявший во всех четырёх…

Якось побачивши відкриту хвіртку, пес по кличці Нельсон не втримався від цікавості і вирішив з'ясувати, що за незнайомі аромати тягнуться здалеку. У підсумку – загубився і не зміг знайти дорогу додому. Він губиться у великому місті і починається його бродяче життя.

Коли здається, що доля несправедлива, то насправді це неправда. Просто Всесвіт спілкується своєю мовою. На жаль, людина не завжди вміє слухати, часто занурюється у свої думки і не помічає нічого навколо. Єдиний спосіб достукатися до людини - привернути о увагу нестандартною ситуацією. Так сталося з господинею Нельсона. От тільки сумно усвідомлювати, що по-справжньому бути відданими вміють тільки собаки.