Рецензии на книги — Анатолий Днистровый

Дивлячись на обкладинку цієї книги хочеться взяти її до рук і почитати, особливо якщо вчишся на філософському і знаєш хто такий Кант, ну а якщо не знаєш, то принаймні загальновідомо, що Кант був вумний дядька. Що ж... Перші сторінки книги йдуть на ура. Але сюжет особливо не вражає. Філософ, розчарований у житті, а ля Кіркегор нашого часу і Шопенгауер в одному тілі, не може ніяк знайти свого місця у світі. Все у нього наче є--квартира у Києві з видом на парк, робота в університеті, студенточки, викладачки, які непроти б крутити шури-мури, але... як завжди все вперлося в нещасливе кохання, до того ж із ноткою готики. Студентам ФілФаку: маст хев, щоб не стати такими, студенткам ФілФаку: маст хев, щоб не натрапляти на таких. Ну а книга розряду: "після прочитання спалити". Жартую:). Але книга…

Моє перше знайомство з творчістю Анатолія Дністрового сталося у рамках антології 10 українських прозаїків останніх десяти років десь у 2010-у році. Тоді містика і алегорії знайшли відгук у моєму читацькому серці. Минула декада і у моїх руках опинилася драматична історія кохання «Сніданок на снігу» (під палітуркою ховається ще і добірка майстерних оповідань).

Герої «Сніданку на снігу» Богдан та Людмила і історія їх спілкування і взаємного захоплення чомусь нагадала мені фільм «Ілюзіоніст», герой якого показує неперевершене шоу і тікає туди, де на нього чекає кохана у їх маленькому будиночку далеко від міста. Наші ж герої знайомляться на професійному підґрунті, адже цікавляться медициною. Проте перехід від професійної цікавості до щирого захоплення відбудеться тоді, коли снігом замете…

Перш за все хочеться відзначити, що даний роман це не просто біографія в обличчі головного героя - Мирослава Шефера, це світ, який ми бачимо його очима з дитинства й до зрілості, це фактори і чинники формування його як особистості, це гіркий чи солодкий досвід, це оточуючий світ, це все, що робить тебе таким, який ти є. А сам автор, Анаталій Дністровий, іронічно називає період, в який описуються дані події - "Наша Веймарська республіка, коли незрозуміло, який буде шлях розвитку країни".

Перед початком читання, раджу звернути увагу на зміст, який складаєтся із п'яти глав, кожна з якої описує головного героя якоюсь ознакою чи особливістю. Хоча все іде і не у хронологічному порядку (в першій главі ми бачимо головного персонажа, як вже дорослу та успішну людину - аналітик і топ-менеджер…

Эм... Книга о студенте факультета философии. О том, как он сбежал из родного Тернополя учиться в Нежин. Там нежно и страстно "любил" одну, потом вторую, потом преподавательницу-вдову местного криминального авторитета, потом соседку по общежитии, потом 40-летнюю заочницу-селянку, потом ещё многих и много, и часто, но в то же время пылал отцовскими чувствами к дочери вышеупомянутой вдовы. Вкратце. Зэт'с ол.

Как говорила Маргарита Павловна Хоботова в фильме "Покровские ворота":

"Это упадничество!"

"Тибет ... " стал моим вторым знакомством с творчеством А.Д. Не так давно я услышала о нем и только потому , что мой научный руководитель предложил взять его творчество во внимание . Книга понравилось . Здесь я увидела некую схожесть с не менее интересным Мураками ... Рю . Никакой мерзости , как пишут многие , я не вижу . Присутствуют ноты свободной любви , граничащей с самой настоящей привязанностью , дружбой и верностью своим принципам . В целом , как любитель современности и экзистенциональности , книгой я осталась довольна .

Аморально. Бросила и дочитывать не собираюсь. НИКОГДА!

Очень неплохо, рекомендую. Правда. интимные подробности - это на любителя.