Світлана Пиркало — об авторе

Предложить изменения

Чудово для подібного жанру. Так, автобіографічне та суб'єктивне, але авторка не має претензій ні на що більше. Про життя української дівчини-журналістки у Лондоні. І про кохання :) (((Серйозні та трагічні мотиви наприкінці роману нагадали роман "Тра-ля-ля" Юлії Бурковської. А потім виявилося, що Бурковська писала дипломну роботу по "Зеленій Маргариті" Світлани Пиркало. Але то таке. Мої особисті знахідки.))) "Не думай про червоне" чудово читається. Любителям "дівчачого читання" раджу :) Охочим до, наприклад, соціальної фантастики - ні :) Окремі моменти: у тексті приділено добіса уваги кулінарній та алкогольній стороні людського буття. Тут буде купа продуктів, страв, коктейлів, барів із порівнянням українського та європейського. І взагалі - багато порівнянь українського та…

Ця книга доводить, що українські жінки вміють писати, ще й так смачно. Статті з газетної колонки вдало поєдналися в книзі авторки, створивши неперевершений післясмак. Історії про вина: червоні і білі, витримані та ні, дорогі та більш доступні, після яких так і хочеться випити келих другий під час трапизи з цією книгою. Вона суміш думок (політичних, історичних, філософських, кулінарних і найголовніше своїх егоїстських(авторки) та смаків ( яскравих, гострих, солодких, ледь відчутних, насичених, нових, дивакуватих і відомих з дитинства). Рекомендую! ( але ті хто не любить політику чи СРСР ( совок) подумайте чи потрібна вам ця книга, хоч кухня у неї смачна!)