В Країні Сонячних Зайчиків

Очень добрая, солнечная сказка. Случайно вспомнила, что когда то любила эту книжку. Освежила память и не пожалела, что вновь не на долго вернулась в детство.

Твори Всеволода Нестайка – це завжди свято! І для дітей, і для їх батьків. „В країні сонячних зайчиків” – перша казкова повість автора, написана ним ще у далекому 1959 році. Але вона не втрачає своєї актуальності, адже у всі часи дітям хочеться почитати і послухати про пригоди, небезпеку, підступність злодіїв, сміливі вчинки героїв та всепереможне Добро. В цій книзі є все це і навіть набагато більше. Хлопчик Веснянка – справжній герой, адже він не побоявся бандитів-хуліганців і самого пана Морока, здатен подолати всі перешкоди на своїму шляху і врятувати тих, хто цього так потребує! Злодії в книзі теж справжні, хоч і казкові. Хуліганці ненавидять дітей і б’ють їх (ось цей момент мені здається надмірною жорстокістю в казковій повісті). Пан Морок – то взагалі моторошне уособлення всіх…

Все-таки не зря эта книга для младшего школьного возраста. Кира, конечно, слушала, местами даже в удовольствием, но без восторгов. Возможно, если бы в книге было больше картинок, то и слушала бы она ее внимательнее и прочитали бы быстрее) Но и сюжет посерьезней, чем в так полюбившейся Кире серии про лесную школу. А местами так это вообще ужастик для малышей! Посудите сами. Появляется незнакомец в плаще и все помнят о нем только тогда, когда видят его. А когда мальчик Веснянка (или Веснушка, если перевести) случайно заглядывает к этому незнакомцу в комнату когда тот снимает плащ, то он видит, что под плащем скрывается... Пустота! Круто, да?) А потом начинается самое интересное. Веснянка путешествует с этим таинственным незнакомцем, которого, кстати, зовут пан Морок, попадает в страну…