4,5

Моя оценка

Людиною, яка біжить над прірвою, йде «по лінії найбільшого опору», в цьому романі виступає знову молодий українець Максим Колот, який у воєнний 1943 рік опиняється між життям і смертю, тобто між двома смертями, між двома воюючими арміями. Ці фронти — фашистський і радянський — мовби сталеві лещата, захоплюють у своє немилосердно стискуюче коло піщинку на полі жорстокої історії, намагаючись її стерти з лиця життя, а вона підхоплюється, зривається силою своєї віри в незнищенність свого маленького, але власного «я» і перемагає. Бо сповідує витворений нею самою псалом одвічному сенсові людського життя на землі: «Я буду вмирати, та, поки маю…
Развернуть

Лучшая рецензия на книгу

Sopromat

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

29 февраля 2020 г. 11:30

834

4 "Душі холодно"

Це третя книга з пропонованих С. Притулою. Для кріпких нервами. Для сильних духом. Для тих, що люблять Україну. Скривавлені сліди героя тягнуться у сьогодення. До "Інтернату" Жадана. Мова красива ( зазвичай буває у письменників, що пишуть поезію). Але читати було важко. Ніби сам босоніж йдеш по снігу серед згарищ, на пронизливому вітрі, серед степу під прицілом. Якщо зараз школярі вивчають- співчуваю. Автор сам зізнається, що герой "...ніби не може зрушити з місця". Читач теж в очікуванні десь до 4 розділу. Аж потім починається той страшний біг над прірвою. Сціпивши зуби. Давишся пліснявими сухарями. Б'єшся в пропасниці. Але віриш: якщо впасти- на порозі своєї хатини. На своїй землі. Серед тих, хто не зрадить. І відчути, що збувається пророцтво: " Бо нічого не може вирости на землі,…

Развернуть

Форма: роман

Дата написания: 1948-1949

Первая публикация: 1965

Язык: Украинский

Кураторы

Рецензии

Всего 4
Sopromat

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

29 февраля 2020 г. 11:30

834

4 "Душі холодно"

Це третя книга з пропонованих С. Притулою. Для кріпких нервами. Для сильних духом. Для тих, що люблять Україну. Скривавлені сліди героя тягнуться у сьогодення. До "Інтернату" Жадана. Мова красива ( зазвичай буває у письменників, що пишуть поезію). Але читати було важко. Ніби сам босоніж йдеш по снігу серед згарищ, на пронизливому вітрі, серед степу під прицілом. Якщо зараз школярі вивчають- співчуваю. Автор сам зізнається, що герой "...ніби не може зрушити з місця". Читач теж в очікуванні десь до 4 розділу. Аж потім починається той страшний біг над прірвою. Сціпивши зуби. Давишся пліснявими сухарями. Б'єшся в пропасниці. Але віриш: якщо впасти- на порозі своєї хатини. На своїй землі. Серед тих, хто не зрадить. І відчути, що збувається пророцтво: " Бо нічого не може вирости на землі,…

Развернуть

5 июня 2017 г. 22:36

1K

4 Чи віриш ти у людину?

Нарешті я дочитала цю книгу - на відміну від біль відомих творів автора - "Сад Гетсиманський" та "Тигролови", які читаються на одному диханні, крізь цю я пробиралась наче через густу смолу. Тут багато статичних сцен - відступаюче італійське військо, фреска у церкві, описи міста до й після бомбування, а також багато роздумів і філософії на тему, що ж таки є людина - чи просто піщинка у самумі, а чи дещо більше? Посередині твору - головний герой, архитект Максим Колот, людина, яку було засуджено невідомо на що та невідомо за що, за те, що мала власну думку, яка відрізнялася від тієї, яка мала б бути в ті часи. Людина, яка біжить над прірвою, людина, яка опинилась між двома вогнями - між російською та німецькою арміями і для якої ті обидві армії були рівнозначні та означали лише одне -…

Развернуть

Популярные книги

Всего 702

Новинки книг

Всего 241