Александр Македонский, или Роман о боге
Морис Дрюон
Современники Александра постоянно задавались вопросом: "Человек он или бог?"
Морис Дрюон, прославленный автор серии исторических романов "Проклятые короли", отвечая на этот вопрос, попытался…
Лучшая рецензия на книгу
2 февраля 2024 г. 11:00
105
3.5
Олександр Македонський завжди був моєю улюбленою історичною постатею на рівні з Черчілем, Єлизаветою Першою, Катериною Медичі та Наполеоном Першим. Постать Олександра завжди була окутана таким флером романтики та героїзму, бо, насправді, ми не знаємо точно, яким він був. І от Морис Дрюон пише про "сина Зевса", і я, будучи ознайомленною з його циклом "Прокляті королі", звісно, беру цю книгу на прочитання.
Загалом, Дрюон не зраждує своєму стилю і пише доволі цікаво, але дуже схоже на те, як він писав останню книгу з циклу про королів - більш складно і від одного персонажу. Також варто зазначити, що в книзі є дуже багато вигаданих деталей і коректованої історії, але це я кажу більш для розуміння, бо, як ми знаємо, цей твір не є історичним, а більше романом на історичній основі. Також я б…
Форма: роман
Оригинальное название: Alexandre Le Grand Ou Roman D`Un Dieu
Дата написания: 1958
Перевод: А.В. Коротеев
Язык: Русский (в оригинале Французский)
Рецензии
Всего 312 февраля 2024 г. 11:00
105
3.5
Олександр Македонський завжди був моєю улюбленою історичною постатею на рівні з Черчілем, Єлизаветою Першою, Катериною Медичі та Наполеоном Першим. Постать Олександра завжди була окутана таким флером романтики та героїзму, бо, насправді, ми не знаємо точно, яким він був. І от Морис Дрюон пише про "сина Зевса", і я, будучи ознайомленною з його циклом "Прокляті королі", звісно, беру цю книгу на прочитання.
Загалом, Дрюон не зраждує своєму стилю і пише доволі цікаво, але дуже схоже на те, як він писав останню книгу з циклу про королів - більш складно і від одного персонажу. Також варто зазначити, що в книзі є дуже багато вигаданих деталей і коректованої історії, але це я кажу більш для розуміння, бо, як ми знаємо, цей твір не є історичним, а більше романом на історичній основі. Також я б…
13 января 2024 г. 21:00
605
3.5
Произведение больше напоминает учебник, чем художественный роман. Сухое перечисление событий, изредка разбавленное диалогами, ноль эмоций. Когда я читаю художественную книгу, я хочу чувствовать героев, сопереживать им, пройти с ними путь от начала и до конца, ассоциировать себя с кем-то из них. Здесь этого не произошло. Мне неприятен товарищ, от лица которого ведется повествование:
Цитата:
"Я - Аристандр из Тельмесса. Я лучший из лучших, мудрейший из мудрых, образованнейший из образованных... Боги избрали меня... Не было равных мне прорицателей, слава моя затмила известность моих предков."
А я бы назвала его лживым, хвастливым приспособленцем и интриганом, приписывающим себе заслуги македонских царей. Выбор рассказчика мне показался не удачным: например, откуда Аристандр мог знать чувства…
