Дзвоник
Борис Гринченко
Лучшая рецензия на книгу
30 декабря 2013 г. 15:57
2K
4
У творі йдеться про важке життя у сиротинці, яке відчуває на собі дівчинка Наталя після того, як її взято від батька-пияка. Проте своїм оповіданням Б. Грінченко хотів повідомити читачеві не тільки це. Твір містить своєрідний підтекст, який простежується, коли уважніше вдивитися у денний розпорядок дитячого будинку та до відчуттів дівчинки.
«Селючка!» - дразнять її інші діти точно так само, як в часи письменника, пануюча нація називала українців, ставлячи на них таке клеймо. Більш явно цей підтекст вимальовується, коли Наталю вчать незрозумілої їй мови, слова якої викривлюють суть тих речей, які дівчинка звикла ними називати, говорячи рідною мовою.
«адже думала вона, що «орать» - це на полі орати, а сьогодні її вилаяно дурною й сказано, що це значить – репетувати; або от учора: вона…
Форма: рассказ
Оригинальное название: Дзвоник
Дата написания: 1897
Язык: Украинский
Жанры: Зарубежная классика, Рассказы
Теги: Шкільна программа, Нещасливе життя, Грінченко, СиротаВсе теги
Кураторы
Alena_Step
Рецензии
Всего 130 декабря 2013 г. 15:57
2K
4
У творі йдеться про важке життя у сиротинці, яке відчуває на собі дівчинка Наталя після того, як її взято від батька-пияка. Проте своїм оповіданням Б. Грінченко хотів повідомити читачеві не тільки це. Твір містить своєрідний підтекст, який простежується, коли уважніше вдивитися у денний розпорядок дитячого будинку та до відчуттів дівчинки.
«Селючка!» - дразнять її інші діти точно так само, як в часи письменника, пануюча нація називала українців, ставлячи на них таке клеймо. Більш явно цей підтекст вимальовується, коли Наталю вчать незрозумілої їй мови, слова якої викривлюють суть тих речей, які дівчинка звикла ними називати, говорячи рідною мовою.
«адже думала вона, що «орать» - це на полі орати, а сьогодні її вилаяно дурною й сказано, що це значить – репетувати; або от учора: вона…
