Больше историй

24 января 2018 г. 01:26

21K

Як я купувала книгу...

Сьогодні я б хотіла поговорити про одну з книжок. Але почну здалеку.

А саме з книжкового фестивалю, який проходив у Черкасах 7-9 квітня 2017 року. Чому так далеко в минуле? Тому що про саму подію писати я не хочу, але без неї тут не обійтися.

Отож почнемо. Я дуже люблю читати книги, про що уже неодноразово наголошувала. Відповідно не підти на фестиваль я не могла. Якщо говорити коротко, то це було грандіозне свято, дуже маштабне та емоційне. А найголовніше - книги! Їх там було безліч. У мене просто розбігалися очі.

І аж раптом, зовсім випадково мені під руку потрапила ВОНА. Я впевнена, що це була доля. Інакше не може бути, тому що я навіть не могла подумати, що зможу колись придбати ЇЇ, та я навіть не планувала цього роботи.

Так, тут знову буде доречний екскурс у минуле. Колись давно, декілька років тому, я прочитала книгу "50 днів до мого самогубства" Стейс Крамар. Щоб там не казала більшість, але мені вона сподобалася. Тоді це ще була інтернет-розповідь: невідредагована, можливо, з деякими помилками та великою кількістю нецензурної лексики. Та я прочитала на одному дихані, не відриваючись. Прочитала за вечір.

І ось нещодавно я дізналася (теж випадково) про те, що у Стейс Крамар є також ще одна книга (навіть не одна, хоча на той момент, коли я читала "50 ддмс", я не могла знайти інших її книг). І, звичайно, я загорілася бажанням прочитати нову книжку "Мы с истёкшим сроком годности" (Залишаю назву оригіналу і не перекладаю на українську, тому що так краще звучить, і тому що це все-таки книга російської письменниці. Ну і самі подивіться "Ми з закінченим терміном придатності" звучить якось не дуже...). Ну от, загорілася я бажанням, але знайти повну книгу не змогла. Прочитала лише шматочок і вирішила чекати, поки вона буде в Інтернеті.

Аж тут раптом цей фестиваль... І ця доля, яка посміхнулася мені.

Отож повертаємось до того моменту, як мені просто під руки потрапила книга Стейс Крамар "Мы с истёкшим сроком годности". Дивлюсь я на неї і просто не можу стримати емоцій (моя подруга, Лєна, раптом чого може довести це хД) Ну от, дивлюсь...і думаю, що ж роботи? Тому що коштує вона аж 160 гривень, а я на той час уже купила одну книгу за 50 гривень, і залишилося в мене лише 40 ривень. Отож я не знала, як мені бути. Та потім все-таки вирішила, що мушу купити її, тому що я просто обожнюю цю авторку (Їй лише 20 років (як і мені, до речі), а вона вже досягла таких висот і є зіркою руннету). Я вирішую йти знімати гроші з картки, аби придбати книжку.

Ми з моєю подругою придумали план. Заховали книгу поміж інших і навіть накрили зверху ще іншими непримітними книжечками. А коли повернулися, то знаєте що? Так-так, її КУПИЛИ! Уявляєте? Як я засмутилася...

Та, на щастя, трохи пошукавши, продавець знайшов ще один примірник. Останній. Я радісно простягнула йому гроші та купила книгу. Моєму щастю не було меж...

Я бачила багато негативних выдгуків на цю роботу Стейс Крамар, але на кожен товар свій покупець. Я теж мрію колись написати щось справді цікаве; щось, що будуть читати люди; щось, що коли-небудь вийде друком... Тому мені сподобалося, я не вважаю, що книга нецікава, із нужними героями або затяганим сюжетом.

Я прочитала її швидко. І не розчарувалася. Але про це розповім уже в іншому пості! Тому якщо цікаво почитати рецензію, ставте подобається