4

Справжня безпосередність та щастя, здається, так і ллються зі сторінок книги. Книга дуже дитяча й водночас дуже доросла. Адже маленька Полліанна вже пережила надто багато втрат, як на свої 10 років. Вона не знає, що таке ніжність і ласка, виросла під наглядом "Жіночої допомоги" й замість ляльки отримала милиці. Але вона добре знає, що таке радість і вміє дарувати це відчуття тим, хто поруч. Усе місто завдяки їй цьому навчилося.
Я теж хочу навчитися грати у радість. Але попри прочитання книги із задоволенням та обговоренням (із п’ятирічною донькою) це мені так і не вдалося. Є щось у цій історії, чому я все-таки не повірила.
Найбільш прикро мене, дорослу тітку, вразило те, що охочіше ми допомагаємо людям, які живуть за тисячі кілометрів, аніж тим, хто стоїть поруч. Це дійсно так.

Для тех, кто читает на русском

Настоящая непосредственность и счастье, кажется, так и льются со страниц книги. Книга очень детская и одновременно очень взрослая. Ведь маленькая Поллианна уже пережила слишком много потерь, прожив всего 10 лет. Она не знает, что такое нежность и ласка, выросла под присмотром "Женской помощи" и вместо куклы получила костыли. Но она хорошо знает, что такое радость и умеет дарить это ощущение тем, кто рядом. Весь город благодаря ей этому научился.
Я тоже хочу научиться играть в радость. Но несмотря на то, что книга прочитана с удовольствием и обсуждением (с пятилетней дочерью), это мне так и не удалось. Есть что-то в этой истории, чему я все-таки не поверила.
Больше всего меня, взрослую тетку, поразило то, что охотнее мы помогаем людям, которые живут за тысячи километров, чем тем, кто стоит рядом. Это действительно так.