4

Спойлеры
Відтворено цинізм і садизм багачки Фенчучки, її чоловіка, сусідів і всього села.
Після смерті батьків Юра Приймаків зустрічається з "тільки холодом та глумом". За півтора місяці сирітства Юри ніхто ні разу не спитав "чи їв він, чи спав, чи має сорочечку. Ніхто, ні раз!"... Хлопець тиняється по селу, він знає, що може бути пастухом, проте пастухом ніхто його не бере - вважають бомжем-злодієм, за те що йому нікуди дітися, нема чого їсти.
Духовна низькість і меркантильність щоденного існування витиснули з людини все людське. За те що голодний хлопчик ссав молоко від корови, він піддається жорстокій карі. У фізичній і моральній екзекуції беруть участь усі. Сльози дитини-сироти не зворушують нікого. А випадкові свідки навпаки здіймають гамір на все село: "Злодія зловили!"
Новела викликає співчуття до слабшого, утверджує справедливі, гідні людини моральні уявлення, викликає антилюдяність, породжену користолюбством та егоїзмом. У цьому і полягає її діяльний гуманізм.