2 Ну і?...

Не люблю я осучаснених переосмислень класики. Так як і хрестоматії ніколи не любив.
Лише за натиском своїх друзів, прочитав цю казочку для дорослих про "божеупасі" життя після смерті, а точніше клінічну смерть і мандри після неї. І здавалося б, до чого тут фільм "Коматозники", який вийшов на екрани за 3 роки до "Танатонавтів"?.. Мабуть так зійшлися зірки.

Можливо мій релігійний скепсис та ще дитяче щеплення проти нелогічності казок не надало змоги оцінити алегоричність та відзеркалювання споживацького нутра людства, але солянка з релігійних, фанатичних, прагматичних та психологічних штампів мене не вразила від слова зовсім. Герої в'ялі та непослідовні, зміна настроїв та переконань міняється з незрозумілих причин чи навіть примх. Склалося враження, що читав у кебі, що скаче по бездоріжжю з відкритим верхом.

Читається дійсно легко, але я б не назвав це перевагою даного твору.
Поклав на купу "прочитав і чорт з ним" поряд з Муракамі та Коельйо.