4

— Я хочу скупатися з піраньями.
— Для чого? Тобі нічого кращого не спало на думку?
— Для історії.
— Для якої такої історії? Ти що, геть прибацаний?
— Нам потім тебе по частинах через кордон перевозити, чи що?

Все починається, як завжди, з несподіваної ідеї, яка переростає в справжню авантюру. Проте, на відміну від перших двох тревелогів («Мексиканські хроніки» та «Подорож на Пуп Землі») тут присутня романтична лінія, через яку й закрутилася ця історія, та й ідея податися до Бразилії належала не авторові. І ця подорож відбувається без чіткого, заздалегідь продуманого плану. 

Звичайно, Кідрук був би не Кідрук, якби подався кудись у Ріо чи на пляжі, як цього хотіли його компаньйони. Звичайно, він обирає мало популярний серед туристів і явно не all-inclusive відпочинок у джунглях, у Пантаналі. Чергова авантюра, яка відкриває зовсім іншу Бразилію, яка виснажує і випробовує героїв на міцність, як фізичну, так і духовну. 

Звичайно, з книги ми дізнаємося багато чого цікавого про Бразилію, найбільше — про її флору і фауну. Проте цей тревелог нагадує радше натуралістичний посібник... В порівнянні з першими двома, в «Любові і піраніях» дуже мало епічних ситуацій і іскрометного гумору. Так, вони присутні, але не в такій кількості, як в «Подорож на Пуп Землі», наприклад, де щоки боліли від сміху. Зате тут більше сентенцій, роздумів над життям і стосунками. І це по-своєму цікаво. Таким чином, всі три тревелога досить різні між собою, хоча подорожі відбувалися в одну й ту ж частину світу, приправлені авантюризмом і гумором Кідрука.

Просто в порівнянні з грандіозною Експедицією на острів Пасху, шлях якої пролягав через Еквадор, Перу та Чилі, мандрівка до Бразилії вже не видається такою захопливою, як і розповідь про неї. Думаю, що так здається лише читачам, а автор з нами б нізащо не погодився). Проте справді, після того, скільки всього ми відвідали сторінками «Подорожі на Пуп Землі», бразильська подорож здається значно меншою. По суті, найбільше зацікавлює Пантанал, водоспади Фоз де Ігуасу та ГЕС Ітаіпу (найбільша ГЕС у світі). А ще вражає величина Бразилії та її різноманіття як природне, так і соціальне.

Та не подумайте, що пригоди в Бразилії нудні, нецікаві й не варті уваги. Вони цікаві по-своєму. Книга читається дуже легко, розважає і разом з тим змушує замислитися про своє життя, про його "застоянність" і спонтанність. Цікаві роздуми про це таки життя в суспільстві та про роль подорожей у людському існуванні ви знайдете на сторінці 26 та 65 відповідно.