Больше рецензий

4 июля 2017 г. 15:18

503

4

Віданний борець за скасування рабовласництва – тендітна американка Гарієт Біччер – Стоу в 1852 видає роман яким хоче привернути увагу громадян до проблеми ліквідації рабства. Роман міцно вкорінився в світову літературу як застереження, себто такі речі не мають права на повторення.
Перед вами втілення добросердечності і відданості – дядько Том. Його хатина, як пам’ятник про темну пляму в історії суспільства.
Книга корисна просто для розвитку, вона з розряду тих, що потрібно прочитати до вісімнадцяти. Хоч вона й велика, та читається легко, час на неї не шкода витратити, адже він буде потрачений з користю.
Авторка дуже щедра на людські якості, беручи героя, вона наділила його одною якоюсь якістю, і через край переповнювала цей образ. Якщо самолюбна хазяйка, то любить себе більше за життя рідних, якщо добра дівчинка то ладна віддати останню річ, якщо непослушна негритянка то ненависть пре через край. І так у всьому. Це дуже непоганий хід, таким чином автор дає зрозуміти всю абсурдність поведінки людини із нечестивими якостями, і благородність чесної благої і доброї людини. Такий собі докладний посібник людської натури для тих хто не розуміє натяків.
Для прикладу можу навести цитату, що описує одну із героїнь: Цитати:
«Марі була з тих безталанних натур, в чиїх очах все втрачене набуває особливої ваги, якої воно ніколи перед тим не мало. В тому, що у неї було, вона дошукувалась тільки вад, та тільки-но чогось позбувалась, як не могла вже й скласти йому ціни.»
Події в книзі швидко змінюються, дуже велика кількість героїв, зайві герої, що перевиконали свою місію, зазвичай гинуть, а ті що залишились, в кінці історії стають щасливими. В романі навіть присутні привиди, хоча містики в цьому ви не знайдете, швидше іронію.
Книга заслужено входить в різноманітні списки. Якщо не ви її не читали – виправляйте цю помилку. Вирощуйте в собі людяніст