5 «Природа жорстока, але ніколи не підла. Найбільша небезпека надходить від людей»

Бувають такі моменти, що книга хапає тебе в свої обійми і не відпускає до самого кінця, а протягом цього раз за разом виникає відчуття, що від подій в тексті голова може просто вибухнути. Приблизно такі почуття можна пережити під час читання «Твердині».

Загублене місто інків, пошук скарбів, таємниці древніх цивілізацій дають можливість розгулятися фантазії автора по повній програмі і Кідрук вдало цим користується , звичайно версій про те що піраміди збудували інопланетяни ми в тексті не побачимо , натомість всі загадки підкріплюються науковими фактами і цілком ймовірними теоріями.

Хоч книга є досить великою за розмірами, майже 600 сторінок, на диво для такої об’ємної книги сюжет не провисає ні на сторінку. Події розвиваються настільки динамічно і цікаво, що не встигаєш перевести подих.

Для мене перша половина книги видалася дуже моторошною та містичною. Друга половина розвіяла всі страхи, і на заміну їм прийшла зацікавленість і бажання дізнатися, що ж там насправді відбувається. В кінці деякі моменти можуть видатися жорстокими, але це аж ніяк не відлякує, навпаки, напрочуд вдало вписується в сюжет.

Окремо хочеться сказати про героїв книги, вони прописані чудово. Починаєш підозрювати що ці люди дійсно існують. Прекрасно показані відносини між головними героями і те як вони змінюються по мірі розвитку подій. Ніхто з них не викликає симпатії ,або прив’язаності, але співпереживаєш кожному. Під кінець книги все більше звертаєш увагу на те, як поведуть себе персонажі в тій чи іншій ситуації. Не знаєш що очікувати від кожного, це наближає персонажів до реального життя, коли неможливо уявити на що здатні люди, якщо їх загнати в глухий кут.

Окремо хочеться сказати про гумор. Це супер! Не часто можна посміятися з книг, навіть з тих які подаються як гумористичні. А тут, фрагмент із «Фастум гелем» мене просто «порвав»(хто читав, той знає