Больше рецензий

18 ноября 2016 г. 21:02

710

5

Страшна книга про страшну правду.
Голод забрав мільйони життів українського народу. Висушив і положив в могилу нічим не винних людей, не лишаючи надій на порятунок ні старим, ні молодим, ні дітям.
Виснажені голодом йшли на вчинки, від яких мені щораз шкірою пробігав мороз. Самотні старенькі так і помирали на самоті, не дочекавшись хоча б чиєїсь допомоги; чоловіки до останнього намагались утримувати сім'ю, роздобути бодай якусь їжу; жінки рятуючи дітей годували мертвим тілом загиблих родичів, лиш би прожити ще хоча б тиждень; а хто безсило опускав руки — божеволів, чинив самогубство, попередньо вбивши своїх дітей, лиш би не бачити як вони тануть на очах і благають про маленький шматочок хліба...

Кадри з книги намальовані уявою краяли душу. Прочитала — і ніби побачила те пекло на власні очі...
Ця книга важким каменем назавжди осіла в моєму серці.

Вважаю, що кожен свідомий українець не буде байдужим до такої трагедії. І кожної останньої суботи листопада обов'язково запалить свічку і тим вшанує пам'ять жертв голодомору.
картинка Noel-13