1

Як би мені було років так 16-18, то я б проковтнула цю книжку за декілька годин, а потім би ще й певний час не могла прийти до тями від всього того солодко-романтичного нагалудження авторських думок. Та тепер, читаючи цей "літературний шедевр", я не змогла в ньому знайти нічогісінько, що хоч якось змогло б мене здивувати, захопити, чи хоч що-небудь зробити з моїми почуттями...

Цей твір, своєю банальністю і недовершеністю сюжетних ліній, надихає лише на те, щоб негайно закрити книжку і більше ніколи про нього не згадувати.

Анотація заманила мене можливістю подорожі до чарівного Львова, але автору й тут не вдалося вразити. Атмосфери цього казкового міста зовсім не відчувається. Те, що головна героїня твору майже на кожній сторінці говорить про каву, думає про каву, заварює каву, чи п’є її, то дуже дешевий прийом змалювання атмосфери.
Вердикт: твір на самий крайній випадок, якщо от взагалі-взагалі нічого читати.