3 Острів приречених

Здолала-таки «Острів Сильвестра» Володимира Лиса.

Коронація слова-2008. Гран-прі.

«Він приплив на острів і застрелився.»

Здавалося б дуже схожий на Маркеса, проте мені більше нагадав витвори художника Ієронімуса Босха, де с темної каламуті випливають спотворені якимсь лихом людські душі. Відчай, самотність, страх герої переживають якось відсторонено, начеб то страждання – повсякденна їхня їжа. Якщо кохання – то напевно неподільне, якщо хист до малювання – не признаний. Матерям байдуже до дітей, коханим – до закоханих в них геніїв. Щирі почуття притаманні в цьому творі хіба що зайцям. Та чи вижив хоч один заєць, та чи здійснив самогубство головний герой – невідомо. Все огорнуто меланколійним серпанком естетського декадансу.

Добре: Чудовий слог, нетривіальний сюжет

Не сподобалось: Занадто накручено, тужливий песимізм.