3

Магія Різдва родом з дитинства і найтепліші спогади звідти ж. Коли маленьке серце наповнюється світлом і любов'ю. Коли з першим днем зими чекаєш снігу, коли маленькою дівчинкою в картатому платтячку з нетерпінням у вікно виглядаєш тата з ялинкою, а мама дістає з шафи ялинкові прикраси і довіряє тобі потримати скляні кулі, від чого на руках залишаються золоті блискітки і в ту мить нема скарбу ціннішого. Коли серце завмирає від кольорових вогників, а запах хвої дарує спокій і маленьке дитяче щастя. Тоді у світ вривається казка і ти уявляєш, як різдвяної ночі оживають всі іграшки і танцюють хороводи навколо ялинки, герої різдвяних казок, які запали тобі в душу голосом мами, сходять зі сторінок і проживають свої історії насправді, а на небі запалюється зірочка, яка є символом віри у тобі. Різдво завжди асоціювалось з чудом. І навіть зараз, коли ти давно не ходиш пішки під столом, твої іграшки поскладані у коробки на шафі, а через глобальне потепління сніг випадає щонайшвидше в середині січня і всі твої казки подорослішали разом з тобою, в Різдво чи навіть при одній згадці про нього, в тобі все одно прокидається та маленька кумедна дівчинка з виром емоцій і чудом в голові, яка досі вірить.

Цього разу машиною часу посеред осені і скажено-дорослого життя, створивши святкову атмосферу за три місяці до настання свята, стала казка Юстейна Гордера - "Різдвяна містерія". Вона повернула мене в зиму, що для людства була найтеплішою. Чим не диво? Двадцять чотири дні грудня, двадцять чотири віконця різдвяного календаря, двадцять чотири картинки - це подорож у часі дівчинки Елізабет, а разом з нею маленького хлопчика Йоакима і його сім'ї, починаючи з теперішнього часу і закінчуючи тією самою чарівною ніччю багато тисяч років тому, коли у Вифлеємі народився маленький Ісус. З кожним відкритим віконцем Йоаким буде подорожувати назад в часі з ангелами, пастухами, мудрецями і вівцями, наближаючись до заповітної ночі, минаючи багато країн і століть.

На жаль, на цьому чари закінчуються, розвіяні вітром історичних фактів. З першого погляду, книга нагадує заплутаний лабіринт дат, подій та місць, через які вам належить переміститися. Тут вам і Швеція 19 століття, і Данія 17-го, і Німеччина 14-го. Плюс кожен опис нового періоду приправлений додатковими історичними даними, які в цей час відбувалися. Тому, читаючи цю казку дитині, треба бути готовими пояснити що це за такий цікавий час під назвою Середньовіччя, хто такий Колумб, який відкрив Америку і що таке чума, яка підкосила багато країн. А також розповісти про багатьох другорядних героїв, що зустрічаються по ходу розповіді, наприклад таких, як Ісус Навин або Яків. Не кажучи вже про те, що в книзі використовується маса слів, які маленькому читачеві можуть бути незрозумілі: пілігрими, адвент, містерія, шхери, а також багато філософських роздумів, які навряд чи достукаються до свідомості малюка. Плюс до цього, в книзі постійно використовуються повтори, ніби натякаючи на те, що дитина може не відразу засвоїти непростий матеріал, але я б з цим сперечалась. Ці повтори роблять розповідь однотонною і нудною навіть для мене, дорослої і терплячої, що вже казати про непосидючих малят.

Рецензия на русском...

Магия Рождества родом из детства и теплые воспоминания оттуда же. Когда маленькое сердце наполняется светом и любовью. Когда с первым днем ​​зимы ждешь снега, когда маленькой девочкой в ​​клетчатом платьице с нетерпением в окно выглядываешь папу с елкой, а мама достает из шкафа елочные украшения и доверяет тебе подержать стеклянные шары, от чего на руках остаются золотые блестки и в этот момент нет сокровища ценнее. Когда сердце замирает от цветных огоньков, а запах хвои дарит покой и маленькое детское счастье. Тогда в мир врывается сказка и ты представляешь, как в рождественскую ночь оживают все игрушки и танцуют хороводы вокруг елки, герои рождественских сказок, которые запали тебе в душу голосом мамы, сходят со страниц и проживают свои истории на самом деле, а на небе зажигается звездочка, которая является символом веры в тебе. Рождество всегда ассоциировалось с чудом. И даже сейчас, когда ты давно не ходишь пешком под столом, твои игрушки сложены в коробки на шкафу, а из-за глобального потепления снег выпадает только к середине января и все твои сказки повзрослели вместе с тобой, в Рождество или даже при одном упоминании о нем, в тебе все равно просыпается та маленькая забавная девочка с морем эмоций и чудом в голове, которая до сих пор верит.

На этот раз машиной времени среди осени и чертовски-взрослой жизни, создав праздничную атмосферу за три месяца до наступления праздника, стала сказка Юстейна Гордера - "Рождественская мистерия". Она вернула меня в зиму, что для человечества была теплее всех. Чем не чудо? Двадцать четыре дня декабря, двадцать четыре окошка рождественского календаря, двадцать четыре картинки - это путешествие во времени девочки Элизабет, а вместе с ней маленького мальчика Иоакима и его семьи, начиная с настоящего времени и заканчивая той же волшебной ночью много тысяч лет назад, когда в Вифлееме родился маленький Иисус. С каждым открытым окошком Иоаким будет путешествовать назад во времени с ангелами, пастухами, мудрецами и овцами, приближаясь к заветной ночи, минуя многие страны и века.

К сожалению, на этом чары заканчиваются, развеяны ветром исторических фактов. На первый взгляд, книга напоминает запутанный лабиринт дат, событий и мест, через которые вам предстоит переместиться. Здесь вам и Швеция 19 века, и Дания 17-го, и Германия 14-го. Плюс каждый описание нового периода приправленный дополнительными историческими данными, которые в это время происходили. Поэтому, читая эту сказку ребенку, надо быть готовыми объяснить что это за интересное время под названием Средневековье, кто такой Колумб, открывший Америку и что такое чума, которая подкосила многие страны. А также рассказать о многих второстепенных героях, встречающихся по ходу повествования, например таких, как Иисус Навин или Яков. Не говоря уже о том, что в книге используется масса слов, которые маленькому читателю могут быть непонятны: пилигримы, адвент, мистерия, шхеры, а также много философских цитат, которые вряд ли достучатся до сознания ребенка. Плюс к этому, в книге постоянно используются повторы, как бы намекая на то, что ребенок может не сразу усвоить сложный материал, но я бы с этим спорила. Эти повторы делают рассказ однотонным и скучным даже для меня, взрослого и терпеливой, не говоря о непоседливых малышах.