5

Прочитала нарешті повністю Франкового "Лиса Микиту". І про "Лиса Микиту" теж прочитала, бо ж воно було в програмі одного зі спецкурсів в університеті. І хоч би одна падлюка написала, що Микита - найпряміший прапрапра...внук середньовічного Лиса Рейнарда, оскільки від початку і до кінця повторює життєвий і творчий шлях останнього. Звісно, з поправками на час написання і вік читачів. Франко майстерно перемістив усілякі середньовічні європейські реалії на тло українського суспільства кінця 19 - початку 20 століття, змінивши деякі професії, назви родинних зв’язків, імена героїв на типово українські, заповнив канву сюжету саме українським фольклором. Середньовічної моралі служіння вассалу менше, ну і всіляких непристойностей, типу зґвалтувань і випорожнень, у Франка, звісно, немає. Але всі хитрощі, всі відмовки незмінно перейшли від старшого покоління - Лиса Рейнарда - до молодшого - Микити. І вийшла - з усіма цими перемінами - класна казкова поема з неперевершеним українським національним колоритом, написана чудовою українською із доречними вкрапленнями галицизмів, що цей колорит ще посилює. Поема про життя не тільки Західної України кінця 19-початку 20 ст, а про життя взагалі, тому що, в принципі, все написане і досі прекрасно працює в нашому сучасному суспільстві.

Дальше на русском

Прочитала наконец полностью "Лиса Микиту". И о нем тоже почитала, потому что было это произведение в программе спецкурса в университете. И хоть бы одна падлюка написала, что Микита - самый что ни на есть прямой прапрапра...внук средневекового Лиса Рейнарда, поскольку от начала и до конца повторяет жизненный и творчесий путь последнего. Конечно, с поправками на время написания и возраст читателей. Франко искусно переместил средневековые европейские реалии на украинское общество конца 19-начала 20 века, изменив некоторые профессии, названия родственных связей, имена героев на типично украинские, заполнив канву сюжета украинским фольклором. Ну и всяких непристойностей типа изнасилований и испражнений, у Франка, конечно, нет. Но все хитрости, все отговорки неизменно перешли от старшего поколения - Лиса Рейнарда - к младшему - Миките. И получилась, со всеми этими переменами, классная сказочная поэма с непревзойденным украинским национальным колоритом, написанная чудесным языком с уместными вкраплениями галицизмов, которые этот колорит еще усиливают. Поэма о жизни не только Западной Украины конца 19-начала 20 века, а о жизни вообще, потому что всё написанное до сих пор прекрасно работает в нашем современном обществе.

Рецензия на украинском языке в моем блоге