4 Смерть не вихід. Вхід

Макар. Гоцик. Люба. Молоді, здорові. Все життя попереду. Весь світ на долоні - підкоряй, дій.
Та не так все просто. Навпаки, все давно схвачено, проплачено, ніші зайняті, ролі розподілені. Тими, хто родився раніше. Хто в перебудову зумів вчасно оговтатись, зорієнтуватись, зберегти, а то й самому насидіти тепленьке містечко. Собі і своїм нащадкам. На багато років вперед.
Таким, як Макар, Гоцик та Люба треба виживати. Пробиватися вперед всіма доступними способами. Викручуватись, проявляти аправність і розраховувати тільки на себе.

Та молоді студенти не переживають, вони живуть мріями і вірою. Вірою в те, що в них усе вдасться, адже інакше бути не може.
Троє в одній маленькій квартирці, інколи голодні, та все одно щасливі у своєму космосі. І раптом - Макс. Багатий і красивий мажор на "мазератті", він увірвався в їхні життя і все змінив...
Люба, весела, усміхнена Люба, тепер далеко. Хто зна, де вона і чому... Можливо навіть за межею життя.

Ця книга зовсім не схожа на інші романи Люко Дашвар. Вони у неї всі сумні, та ця якось виділяється. Тут і політика, і кохання, і реалії сучасного життя.
А ще містична нотка з козаками Сердюками, які прокинулися після трьохсотрічного сну з явною місією. Але промовчу, бо то буде спойлер.

Рай.центр. Для когось і справді так. Та для багатьох пекло. Викрутитись, заробити трошки грошей. Сьогодні вдалось. А завтра буде новий день і все по-новому. Більшість не живе - виживає. Ось вона правда життя. Сумно і в раю буває.

Перевод.

Макар. Гоцык. Люба. Молодые, здоровые. Вся жизнь впереди.
Весь мир на ладони - покоряй, действуй. Но не так всё просто. Напротив, все давно схвачено, проплачено, ниши заняты, роли распределены. Теми, кто родился раньше. Кто в перестройку сумел вовремя опомниться, сориентироваться, сохранить, а то и самому насидеть тёпленькое местечко. Себе и своим потомкам. На многие годы вперед.
Таким, как Макар, Гоцык и Люба, нужно выживать. Пробиваться вперед всеми доступными способами. Выкручиваться, проявлять сноровку и рассчитывать только на себя.

Но молодые студенты не переживают, они живут мечтами и верой. Верой в то, что у них всё получится, ведь иначе быть не может.
Трое в одной маленькой квартирке, иногда голодные, и всё равно счастливые в своем космосе. И вдруг - Макс. Богатый и красивый мажор на "мазератти", он ворвался в их жизни и всё изменил...
Милая, весёлая, улыбающаяся Люба, теперь далеко. Кто знает, где она и почему... Возможно даже за границей жизни...

Эта книга вовсе не похожа на другие романы Люко Дашвар. Они у неё все грустные, но эта как-то выделяется. Здесь и политика, и любовь, и реалии современной жизни.
А еще мистическая нотка с козаками Сердюками, которые проснулись после трёхсотлетнего сна с явной миссией. Но промолчу, потому что будет спойлер.

Рай.центр. Для кого-то в действительно так. Но для многих ад. Выкрутиться, заработать немножко денег. Сегодня удалось. А завтра будет снова день и всё по-новому. Большинство не живёт - выживают. Вот она правда жизни. И в раю бывает грустно.